Знаходити силу та допомогу в Ісусі Христі: Дана Ерл

Багато років тому я почала записувати історії зі свого життя — про те, як відчувала Духа чи вплив Спасителя, і про те, як Він допомагав мені у моменти, коли я найбільше Його потребувала. Я почала записувати ці історії, бо хотіла передати їх своїм дітям. Але поки я робила це, то почала бачити руку Бога у своєму житті. Записуючи свій досвід, я почала усвідомлювати, що Бог завжди був поруч, що я бачила Його руку у своєму житті, що ці дивовижні події справді траплялися і тепер у мене є доказ того, що Він піклувався про мене, і я точно знаю — Він був поруч. Я уявляла ніби ці моменти стають маленькими подарунками, які я кладу у свою торбинку, щоб завжди носити їх з собою. І тому, коли у мене був поганий день або поганий місяць, я могла “дістати” цей досвід і сказати: “Я знаю. Бо той досвід був справжнім, і я не сумніваюся в цьому, бо я знаю, що я пережила це. Я отримала цей досвід, і він — мій”.

Я вірю і твердо знаю: Небесний Батько прагне, щоб кожен із нас відчув Його руку у своєму житті. Я вважаю, що саме для цього у нас є Писання, бо завдяки ним ми можемо відчути це. Я сприймаю світ образами, тож моя маленька торбинка з пережитими моментами завжди зі мною. І я можу дістати кожен із цих спогадів та оживити його в памʼяті саме тоді, коли це мені найбільше потрібно. І те, що я записувала свої спогади, допомагало мені згадувати їх пізніше. І коли вони мені були потрібні, вони завжди були поруч.

Тож причина, чому я прагну зберегти ці історії — не лише для того, щоб зміцнити свідчення про свій досвід, і не лише для моїх дітей та майбутніх поколінь. Це передусім для того, щоб засвідчити моєму Небесному Батькові, що я відчула Його присутність, я відчула і знала, що Він був поруч. Для мене деякі з цих історій — немов лагідний батьківський поцілунок у чоло. Я справді це відчула і твердо знала. І я хочу це засвідчити. І тому я продовжую записувати ці історії, щоб засвідчити те, що я бачила або відчула.