“Про що слід пам’ятати. Читання поезії у Старому Завіті”, За Мною йдіть — для домівки і церкви. Старий Завіт. 2026 (2026)
“Читання поезії у Старому Завіті”, За Мною йдіть. Старий Завіт. 2026
Про що слід пам’ятати
Читання поезії у Старому Завіті
У книгах Старого Завіту від Буття до Естер ми знаходимо в основному історії — розповіді, у яких описано історичні події з духовної точки зору. Ной побудував ковчег, Мойсей визволив Ізраїль, Анна молилася, щоб мати сина, тощо. Починаючи з книги Йова, ми зустрічаємо інший стиль написання. У цих книгах автори Старого Завіту зверталися до поетичної мови, щоб висловити глибокі почуття або важливі пророцтва виразно і так, щоб це запам’яталося.
Ми вже бачили кілька прикладів поезії, яка з’являлася то тут, то там в історичних книгах Старого Завіту. Починаючи з книги Йова, ми будемо бачити набагато більше поезії. Книги Йова, Псалми і Приповісті майже повністю написані поетичною мовою, як і частини книг пророків Ісаї, Єремії та Амоса. Через те що читання поезії відрізняється від читання історій, для її розуміння часто потрібен інший підхід. Ось кілька ідей, які можуть допомогти вам знайти більше сенсу в поезії Старого Завіту.
Що таке єврейська поезія
По-перше, можливо, вам буде корисно дізнатися, що єврейська поезія у Старому Завіті не основується на римуванні, як деякі інші види поезії. І хоча давній єврейській поезії притаманні ритм, гра слів та повторення звуків, вони, як правило, втрачаються у перекладі. Однак ви помітите одну особливість — це повторення думок чи ідей, яке іноді називається “паралелізмом”. Ось простий приклад з книги Ісаї:
Зодягнися, Сіоне, у силу свою;
зодягнися у шати пишноти своєї, о Єрусалиме (Ісая 52:1).
У Псалмі 28 (29) є багато паралелей, наприклад:
Голос Господній із силою;
голос Господній з величністю (Псалом 28 (29):4).
А ось приклад, коли знання того, що другий рядок паралельний першому, полегшує розуміння уривка:
Я вам дав чистоту зубів по всіх ваших містах,
і брак хліба по всіх ваших місцях (Амос 4:6).
В цих прикладах автор поетично повторював ідею з невеликими відмінностями. Цей прийом може підкреслювати повторювану ідею й використовувати відмінності для більш повного її описання або розвитку.
В інших випадках у двох паралельних реченнях використовується подібна мова, щоб передати протилежні ідеї, як ось в цьому прикладі:
Лагідна відповідь гнів відвертає,
а слово вразливе гнів підіймає (Приповісті 15:1).
Цей вид паралелізму використаний не випадково. Автори зробили це навмисно. Цей прийом допомагав їм висловлювати духовні почуття або істини з силою і красою. Отже, коли ви помічаєте паралелізм у книгах Старого Завіту, спитайте себе, як це допомагає вам розуміти послання автора. Наприклад, що міг намагатися сказати Ісая, поєднуючи слова “сила” і “шати пишноти” та “Сіон” і “Єрусалим”? (Ісая 52:1.) Що означає словосполучення “лагідна відповідь”, якщо ми знаємо, що словосполучення “слово вразливе” є його протилежністю? (Приповісті 15:1.)
Він душу мою підживляє, художник Уолтер Рейн
Знайомство з єврейською поезією
Дехто порівнює читання поезії зі знайомством з новою людиною. Отже, читання поезії Старого Завіту може бути схожим на зустріч з кимось із далекої країни та чужої культури, хто розмовляє іншою мовою і кому, як виявилося, більше двох тисяч років. Ця людина, вірогідніше за все, скаже щось, що нам спочатку буде незрозумілим, однак це не означає, що вона не може сказати нам щось цінне. Нам просто необхідно провести деякий час разом, намагаючись побачити речі з її точки зору. Можливо, ми дізнаємося, що у глибині душі ми, насправді, розуміємо одне одного дуже добре. І якщо ми виявимо терпіння і співчуття, наш новий знайомий може з часом стати дорогим другом.
Отже, коли ви вперше будете читати уривок, наприклад, з книги Ісаї, дивіться на це як на вашу зустріч з новим знайомим. Спитайте себе: “Яке моє загальне враження?” Що ви відчуваєте, прочитавши цей уривок, навіть, якщо ви розумієте не кожне слово? Потім прочитайте його ще раз і, можливо, навіть кілька разів. Ви можете прочитати його вголос — деякі люди знаходять додаткові сенси завдяки саме цьому. Зверніть увагу на конкретні слова, які Ісая вибрав, особливо слова, за допомогою яких у вашій уяві виникає яскрава картина. Які почуття викликає у вас ця картина? Як вона відображає почуття Ісаї? Чим більше ви вивчатимете слова цих старозавітних авторів, тим краще будете розуміти, що вони вдумливо підбирали свої слова і способи передачі глибокого духовного послання.
Поезія може бути чудовим другом, бо вона допомагає нам розуміти наші почуття і життєві події. Поезія Старого Завіту особливо цінна, бо вона допомагає нам зрозуміти наші найважливіші почуття і події в житті — ті, що повʼязані з нашими стосунками з Богом.
Вивчаючи поезію у Старому Завіті, пам’ятайте, що вивчення Писань тоді є найціннішим, коли воно веде нас до Ісуса Христа. Шукайте символи, образи та істини, які зміцнюють вашу віру в Нього. Під час вивчення прислухайтеся до натхнення від Святого Духа.
Література мудрості
Існує одна категорія поезії Старого Завіту, яку вчені називають “літературою мудрості”. Книги Йова, Приповісті та Екклезіяста підпадають під цю категорію. У Псалмах висловлені почуття хвали, туги і поклоніння, а ось література мудрості зосереджена на порадах, які є актуальними у всі часи, або на глибоких філософських питаннях. У книзі Йова, наприклад, розкривається справедливість Бога і причини страждання людини. У Приповістях даються поради, як жити добре, зокрема мудрі вислови, зібрані і передані від попередніх поколінь. А у книзі Екклезіяста cтавиться під сумнів мета самого життя: якщо життя здається швидкоплинним і випадковим, то в чому нам знаходити його істинний сенс? Ви можете сприймати літературу мудрості як вдумливі розмови з натхненними наставниками, які хочуть поділитися з вами спостереженнями про Бога і світ, який Він створив, і, можливо, допомогти вам зрозуміти це трохи краще, ніж ви розуміли раніше.