Що робити після навіть найбільших помилок

Апостол Петро був дивовижною особою у подіях часів Нового Завіту. Він мав віру та сміливість іти по воді до Ісуса, але вже за кілька хвилин дозволив своїм страхам здолати його і почав тонути, волаючи до Господа про допомогу (див. Матвій 14:28–31). Хоча ми не знаємо всіх подробиць життя Петра, ми знаємо про один випадок, коли він гірко плакав.

Лише за кілька годин до Свого арешту Ісус Христос пророкував, що Петро тричі зречеться Його, перш ніж півень заспіває двічі. Петро відмовився повірити в таке пророцтво і “ще сильніш запевняв: “Коли б мені й умерти з Тобою, — я не відречуся Тебе!” (Марк 14:31).

Звичайно ж, пророцтво Спасителя справдилося. Враховуючи жах і страх, пов’язані з арештом Спасителя, сміливість Петра його підвела. Після того, як Петро вже двічі заперечив, що знав Спасителя, і відчув тиск утретє, він “став клястись та божитись: “Не знаю Цього Чоловіка, про Якого говорите ви” (Марк 14:71).

Коли півень заспівав двічі, то, згадавши пророцтво Спасителя, “він гірко заплакав” (Матвій 26:75).

Але це ще не кінець історії!

З усього, що ми можемо дізнатися з Писань, страхи Петра ніколи більше не пересилювали його свідчення про Ісуса Христа. Він сміливо свідчив про Спасителя за кожної нагоди, попри пов’язаний з цим особистий ризик. Згадайте, як Петро навчав людей, які щойно розіп’яли Ісуса Христа! Небезпека була реальною.

Коли Петро зцілив кривого від народження чоловіка, наказавши йому: “У Ім’я Ісуса Христа Назарянина — устань та й ходи!” (Дії 3:6), його заарештували разом з Іваном і почали допитувати стосовно того, як він учинив це чудо.

Петро сміливо відповів: “Нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім’ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп’яли ви, та Його воскресив Бог із мертвих, — Ним поставлений він перед вами здоровий!

Він “камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним!” І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали” (Дії 4:10–12).

Яка смілива відповідь! І чіткі докази його переконань.

Кожен з нас буде грішити у цьому житті. Попри всі наші зусилля, час від часу наші надії і наміри не здійснюються. Як навчав президент Джеффрі Р. Холланд, президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів: “За винятком лише Його досконалого Єдинонародженого Сина, недосконалі всі люди, з якими Богу доводилося працювати”.

Ваша духовна цінність не визначається і не обмежується вашими помилками — навіть великими! Оскільки Петро покаявся і Христос простив йому, його зречення від Христа не завадило йому пізніше з великою силою свідчити, навчати і навертати. У Писаннях є багато прикладів інших учнів, які грішили, каялися і продовжували жити з вірою в Христа.

Сатана завжди намагатиметься переконати вас, що ваші помилки накопичуються і що ви ніколи не зможете їх виправити. Не зважайте на його брехню!

Сестра Тамара В. Руніа, перша радниця у генеральному президентстві Товариства молодих жінок, навчала: “І вам потрібно це почути, тому я скажу ці слова голосно: ви — це не голос у вашій голові і не помилки, які ви зробили. Можливо, вам також потрібно буде сказати це вголос. Сказати Сатані: “Не сьогодні”. Відверніться від нього.

Відчуйте цей вплив, цей смуток для Бога, що розвертає вас до вашого Спасителя, і подивіться, як Його благодать входить у ваше життя і життя тих, кого ви любите. Я обіцяю, що в ту ж мить, коли ми прийдемо до Нього зі скрушеним серцем, Він негайно опиниться поруч”.

У цю Великодню пору, коли ви глибше обдумуєте Спокуту Спасителя, пам’ятайте, що здатність каятися і пробувати знову є одним з найвеличніших дарів, які ви будь-коли могли би отримати. Завдяки Ісусу Христу ваші найгірші помилки можуть бути прощені, а потім скинуті, як важкі кайдани.

“Спаситель завжди яскравіший за темряву сорому”, — навчала сестра Руніа.

Завдяки Ісусу Христу надія завжди може яскраво сяяти попереду, якщо залишатися зосередженими на Ньому.