Ви ведете свою історію — ось як це робити!

Меделін Максфілд

Співробітниця редакції церковних журналів

Не знаєте, як виконувати заповідь вести історію? Ось з чого почати.

Уявіть, якби Нефій не послухався заповіді вести літописи. Як би виглядала Книга Мормона без 1 Нефія? Скількох цінних істин та історій, що надихають, ми б не знали?

Небесний Батько заповідає Своєму народу “вести історію” (Учення і Завіти 85:1), оскільки Він знає, які благословення приходять, коли ми записуємо історії свого життя та духовні думки. Старійшина Ніл Л. Андерсен, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив, що наш духовний досвід подібний до “сяюч[их] камінц[ів]”, які можуть повернути нас на шлях, коли ми загубилися.

Іншими словами, коли ваше свідчення слабке, згадування свого найбільш духовного досвіду може допомогти вам залишатися сильними. Але якщо ви ніколи не записуватимете свій досвід, ви ризикуєте забути його — і не мати тих сяючих камінців, коли вони вам знадобляться.

Однак почати (або перезапустити) хорошу звичку може бути складно. Ось чотири поради, які допоможуть вам виробити звичку вести щоденник.

1. Знайдіть стиль, який підходить вам.

Якщо ви не любите писати, не хвилюйтеся! Багато писати — це не єдиний спосіб ведення щоденника. Експериментуйте з різними стилями, щоб знайти те, що найбільше підходить вам. Ось кілька ідей:

зробіть ескіз або намалюйте комікси, щоб проілюструвати свій день;
зробіть аудіозапис;
створіть альбом із збереженими пам’ятками, як-от фотографії чи квитки із заходів, які ви відвідали;
ведіть свій щоденник на комп’ютері чи інших пристроях;
записуйте перелік, наприклад, ваших щоденних цілей або того, за що ви вдячні.

2. Пишіть без самоосуду.

Ваш щоденник перш за все для вас! Не переймайтеся тим, щоб зробити його ідеальним.

Вільне від самозасудження ведення щоденника — це записувати все, що спадає на думку. Якщо вам хочеться щось написати, але ви хвилюєтеся, що це занадто нудно або недоречно, у будь-якому разі запишіть це! Ви ніколи не знаєте, що може бути цінним для вас пізніше. Президент Спенсер В. Кімболл (1895–1985) сказав: “Ви є унікальними, й у вашому житті можуть бути випадки, які по-своєму є більш благородними й гідними похвали, ніж ті, що записані про будь-яке інше життя”.

Не засуджуйте себе, якщо пропустили день або навіть більше! Просто почніть знову там, де ви зараз, і заповніть те, що ви пропустили, коли зможете. Немає нічого поганого, якщо ми пишемо про події не за порядком.

3. Використовуйте підказки щодо ведення щоденника.

Якщо ви не знаєте, про що писати, почніть з підказки. Президент Генрі Б. Айрінг, з Першого Президентства, скористався підказкою для ведення свого щоденника:

“Перш ніж писати, я обдумував таке питання: “Чи бачив я сьогодні, як рука Божа простягається, аби торкнутися нас, або наших дітей, або наших родичів?”… Коли я пригадував події дня, я бачив очевидність того, що робив Бог для когось із нас… Я усвідомлював, що мої намагання пригадати дозволяли Богу показати мені, що саме Він зробив”.

Якщо ви почнете із запитання, це допоможе вам зосередитися і по-новому поглянути на події, як це сталося з президентом Айрінгом. Ось кілька підказок щодо ведення щоденника, які можна спробувати застосувати:

напишіть про цитату чи вірш з Писань, що мотивує вас;
напишіть листа комусь у вашому житті (вам не обов’язково його відправляти);
дайте відповіді на такі запитання: “Якби ви могли подорожувати в будь-який куточок світу, куди б ви поїхали?” або “Ким ви хочете стати, коли виростите?”;
опишіть духовний досвід, який зміцнив ваше свідчення;
напишіть про те, що принесло вам сьогодні радість.

4. Очікуйте користь від ведення щоденника.

Чи ви знали, що ведення щоденника може допомогти вам покращити пам’ять, зняти стрес і впорядкувати емоції? Це чудові причини почати вести щоденник!

Але є ще більша користь від ведення щоденника. Ведення щоденника допомогло Президенту Томасу С. Монсону (1927–2018) по-іншому поглянути на його життя. Він сказав:

“Нам треба відступити на крок назад і подумати про всі благословення, які маємо у житті, у тому числі й про, здавалось би, незначні, іноді непомітні благословення, і тоді ми можемо знайти більше щастя…

[Б]езліч подій у моєму житті не обов’язково були такими, що вважаються чимось надзвичайним… І все ж, згадуючи про них, можна бачити, як вони збагатили й благословили життя, — і не тільки моє”.

Ведучи щоденник, ви зможете по-новому подивитися на своє життя. Якщо озирнутися назад з метою побачити, як Господь вів вас, це дозволить вам розпізнати благословення і навіть чудеса, які ви могли пропустити раніше. У вас буде кращий доступ до важливих духовних спогадів, які зміцнюватимуть вас у важкі часи. Це благословення, від якого ви не захочете відмовитися!