Перевантаження відеоіграми
Завдяки прикладу мого батька я зміг уявити, Ким є Ісус Христос і що Він для мене зробив.
Фотографії Алекзандра Боргеса і люб’язно надані Айзеком С.
Коли COVID-19 вразив Бразилію, у перервах між онлайн-уроками я почав грати з друзями в комп’ютерні ігри. Спочатку я грав по одній годині на день, але згодом це переросло в 10 годин на день. Так тривало дні й місяці.
Я користувався для ігор робочим комп’ютером мого батька, хоча він не був до цього пристосований. Батьки думали, що я на уроках або навчаюся. Хоча мої друзі також були онлайн, але коли я був за комп’ютером сам, то все ж почувався самотнім, стомленим і менш щасливим.
Зіткнення з реальністю
Одного разу під час уроку зателефонував мій однокласник. Ми побачили, що зіграли в усі 100 ігор, які в мене були, і нам хотілося чогось нового. Але обсяг пам’яті в робочому комп’ютері мого батька був обмежений. Коли я спробував встановити нову гру, комп’ютер вийшов з ладу.
Я запанікував. Я боявся, що батьки про це дізнаються. Я розібрав комп’ютер на деталі, але не побачив ніяких проблем, тому зібрав його назад і спробував увімкнути. Я знав, що мені потрібно було почистити пам’ять комп’ютера, тому витратив кілька годин на те, аби по черзі видаляти по одній грі за раз, але нічого не допомогло.
Пізніше того дня батькові потрібно було попрацювати на його комп’ютері. Я дуже хвилювався. Через якийсь час він покликав мене. Перед ним стояв комп’ютер. Зламаний.
Я не міг більше обманювати батька. Я зізнався у скоєному.
Наступного дня мій тато пішов на роботу зі зламаним комп’ютером. Замість того, щоб звинувачувати мене, він узяв на себе відповідальність за те, що зробив я. Він не був винен ні в чому, що сталося, але вирішив втратити довіру свого начальника і взяти всю провину на себе, хоча я навіть не просив його про це. Це розбило моє серце.
Бігти до Христа
Мені було так соромно за те, що я зробив, що у мене виникли психологічні проблеми. Я не хотів прокидатися. У мене не вистачило сміливості говорити з батьками.
Але тієї суботи мій батько розбудив мене близько 4:30 ранку, запросивши піти з ним на пробіжку. Під час пробіжки він сказав, що попросив мене піти з ним, щоб я міг засвоїти те, що потрібне буде мені все моє життя: стійкість. Він сказав мені, що стійкість — це здатність протистояти труднощам або швидко відновлюватися після них, вирішувати проблему, а після її вирішення вставати і рухатися далі.
Завдяки прикладу мого батька на роботі й тому, чого він навчав мене щодо стійкості, я зміг краще зрозуміти, Ким є Ісус Христос і що Він для мене зробив. Христос дав мені можливість отримати прощення моїх гріхів. Я дізнався, що прощення — це дар і що Спаситель очікує від мене стійкості на шляху праведності.
Зміна мого світогляду
Після тієї пробіжки я почав змінювати свій світогляд і звички. Я зрозумів, що в житті є набагато більше справ, ніж просто цілий день грати в ігри.
Наступні три роки були нелегкими, оскільки я працював над новими звичками, але з допомогою батьків я поступово почав зосереджуватися на своєму майбутньому. Я також відкрив для себе, що маю талант до спілкування з людьми і люблю допомагати іншим.
Замість того, щоб витрачати весь свій час на відеоігри, я почав дізнаватися про те, як стати підприємцем. Я почав вести канал в інстаграмі та сторінку на ютубі, і зараз я навчаю людей того, що дізнаюся про шлях до фінансової успішності та інвестування в нашу найкращу інвестицію — в самих себе.
Упродовж усього цього досвіду я багато разів бачив руку Господа, особливо, коли відчував прощення завдяки жертві мого Спасителя. Будуть часи, коли я зазнаю невдачі, але зі стійкістю і Спокутою Ісуса Христа я можу стати більш схожим на Нього.
Автор живе в Сан-Паулу, Бразилія.