“Щоденник хрищення Марії”, Друг, жовт. 2025, сс. 4–5.
Щоденник хрищення Марії
“Що таке завіт?”
Реальна історія з Аргентини.
— Я бачу маленьку дівчинку, у якої скоро буде день народження! І хто ж ця дівчинка? — запитала мaма.
— Це я! — сказала Марія, підстрибуючи. Наступного тижня їй виповнюється вісім років.
Мама кивнула: “І це буде особливий день народження. Ти знаєш чому?”
— Тому що я буду христитися!
— Так! У нас з татом є особливий подарунок, який допоможе тобі підготуватися до цього важливого кроку.
— Подарунок? Але сьогодні ще не мій день народження, — сказала Марія.
— Це особливий подарунок, який допоможе тобі пам’ятати про завіт, який ти укладеш з Небесним Батьком. Ти можеш відкрити його після вечері.
Марія продовжувала думати над словом завіт. Вона не могла дочекатися, коли тато повернеться додому. Вона запропонувала накрити стіл на вечерю і відчула тепло в серці. Вечеря того вечора здавалася особливо смачною.
Після цього вона сіла на диван між батьками.
— Які у тебе почуття щодо хрищення? — запитав тато.
— Я дуже на це чекаю! Марія старанно готувалася до свого хрищення. Вона почала читати Книгу Мормона. Вона навіть зробила плакат, щоб не забувати молитися щовечора.
— Це чудово! Чи є в тебе якісь запитання?
— Так. Що таке завіт?
— Гарне запитання! — сказала мама. — Завіт це обіцяння між Богом і тобою. Коли ти христишся, ти обіцяєш взяти на себе ім’я Ісуса Христа, дотримуватися Божих заповідей і служити Йому протягом усього свого життя.
— Це схоже на причасну молитву, — сказала Марія.
— Твоя правда, — сказав тато. — А ще наш Небесний Батько обіцяє, що з тобою буде Святий Дух. Він буде скеровувати та підбадьорювати тебе.
— А тепер твій сюрприз. Мама вручила Марії блискучий загорнутий подарунок.
Марія відкрила його і побачила красивий рожевий щоденник і ручку: “Дякую! Мені він дуже подобається!”
— Цей щоденник — для того, щоб ти записувала почуття і думки, отримані від Святого Духа.
— Хрищення — це важливе рішення, — сказав тато. — Ти можеш помолитися і запитати Бога про це.
Того вечора Марія стала на коліна біля свого ліжка. Вона молилася: “Небесний Батьку, чи правильно буде, якщо я охрищуся?” Вона зупинилася і прислухалася. Чітке “так” пролунало у її розумі, а серце сповнилося радістю.
Вона взяла свій щоденник і написала про свої почуття. Наступного ранку вона сказала батькам про свою відповідь. Вона знала, що охриститися — це правильно.
Нарешті настав її день народження, і Марія могла охриститися. Вони з татом були одягнені в біле. Мама її обняла: “Ти відчуєш тепло у серці”.
Вода була холодною, та Марія відчувала себе чистою, світлою — і в серці вона відчувала тепло.
Того вечора Марія відкрила свій щоденник на чистій сторінці і почала писати.
“Коли тато сказав: “Прийми Святого Духа”, я дійсно це відчула”, — написала вона.
Вона хотіла назавжди запам’ятати день свого хрищення. Вона була готова дотримуватися свого завіту, знаючи, що Святий Дух завжди буде поруч, щоб допомагати їй.
Ілюстрації Зої Беннет