“Місце спокою”, Друг, жовт. 2025, сс. 36–37.

Місце спокою

Алісса Голіоук

Кевін був у стресі! Здавалося, що день не дуже вдалий для відвідування храму.

Реальна історія із США.

Кевін потиснув руку єпископа і вийшов з його офісу. Він подивився на маленьку картку, яку тримав у руках. То була його особиста храмова рекомендація!

Тато чекав на нього в коридорі. “Коли ми зможемо поїхати до храму?” — запитав Кевін у тата.

Тато усміхнувся: “Ми можемо записатися, щойно дістанемося додому”.

Кевін і тато запланували відвідати храм для виконання хрищень за померлих. Але коли настав призначений день, Кевін захворів, і вони перенесли запис. А потім їм знову довелося перепланувати, бо у тата було термінове відрядження.

Кевін почав сумніватися, чи зможе взагалі колись піти до храму.

Коли настав день третьої спроби, Кевін був готовий! Вони з татом запланували поїхати до храму відразу після вечері.

У гарному настрої Кевін збирався до школи. Але його гарний настрій зник, коли вчителька математики оголосила раптову контрольну. Контрольна пройшла не дуже добре. І весь день у школі теж не склався. А коли мама його забрала, у нього розболілася голова.

— Ти ж пам’ятаєш, що зараз тобі треба буде посидіти з малюками, поки я відлучуся ненадовго? — сказала мама.

Кевін скривився. Він цього не пам’ятав.

Щойно мама пішла, брати Кевіна почали сперечатися. Коли Кевін спробував допомогти їм порозумітися, вони розсердилися на нього. Невже цей день може стати ще гіршим?

Може! Саме в цю мить його маленька сестричка розлила молоко по підлозі кухні. Поки Кевін це витирав, його серце билося швидко, а м’язи були напружені.

Коли він прибирав швабру, повернулася мама: “Сестричка знову щось розлила?”

Кевін кивнув, а тоді розім’яв плечі, щоб трохи розслабитися. “Це був поганий день”.

— Що сталося? — запитала мама.

— Сьогодні дуже виснажливий день. Здається, це не найкращий час, щоб іти до храму.

— Ми можемо призначити інший день, — сказала мама.

Від думки про ще одне перенесення дати Кевіну стало ще гірше. “Ні, — сказав він. — Мені хочеться піти. Я просто не відчуваю спокою”.

— Небесний Батько радо вітатиме тебе у Своєму домі незалежно від того, відчуваєш ти спокій чи ні, — сказала мама. — Ісус Христос є Князем миру. Дуже часто спокій можна знайти у храмі, навіть якщо у тебе був важкий день.

Кевін зітхнув: “Я спробую”.

Під час вечері і дорогою до храму він постійно думав про все погане, що сталося того дня. Він все ще відчував напругу, коли вони з татом під’їхали до храму. Але щойно Кевін увійшов у двері, він трохи заспокоївся.

У храмі було чисто і тихо. Усі були одягнені в біле і розмовляли пошепки. Переодягаючись у білий комбінезон у роздягальні, Кевін помітив, що він рухається повільніше і говорить тихіше. Коли настала його черга виконувати хрищення, він уже почувався значно краще.

Тато охристив Кевіна за чотирьох померлих людей. Відчуття спокою і щастя стало ще більшим. І не лише тому, що він був у такому спокійному місці, але й тому, що він допоміг іншим людям укласти завіти з Богом.

По дорозі додому Кевін зрозумів, що вже не відчуває стресу. І він знову усміхався! У нього було лише одне запитання до тата.

— Коли я зможу знову піти до храму?

Тато засміявся: “Зовсім скоро!”