“Розмова з Габбі про служіння в Церкві”, Друг, вер. 2025, сс. 40–41.
Розмова з Габбі про служіння в Церкві
Габбі — 11-річна дівчинка з Хараре, Зімбабве. Ми поставили їй кілька запитань про диригування у церкві.
Розкажи нам про себе.
Я люблю готувати десерти та інші страви і грати на маримбі. Я співаю й танцюю, і також навчаюся грати на флейті, ксилофоні та піаніно.
Розкажи нам про твоє нове доручення.
Єпископ попросив мене допомагати диригувати співом на причасних зборах. Я не очікувала цього і думала, що вони виберуть когось старшого. Але я також відчула любов і радість, тому що люблю музику.
Іноді я все ще боюся, що заспіваю щось не так, як треба, і що люди це почують. Але Святий Дух допомагає мені почуватися зручно перед усіма. Тепер я вже звикаю, і це насправді цікаво!
Як тобі було диригувати під час виступу дітей на причасних зборах?
Спочатку було страшно. Під час репетицій іноді я забувала деякі слова. Тому я співала з мамою вдома, і це дуже допомогло. Коли ми репетирували в Початковому товаристві, я співала голосніше, щоб допомогти тим, хто не вмів читати або не знав слів.
Я з радістю чекала дня презентації. Все пройшло чудово. Я почувалася спокійно і пам’ятала всі слова.
Чого ти навчилася з цього досвіду?
Я зрозуміла, що іноді все йде не ідеально, але це нормально, і на цьому теж можна вчитися. Диригування музикою в Початковому товаристві також підготувало мене до мого нового призначення!
Яку пораду стосовно служіння в церкві ти б дала іншим?
Іноді може бути важко служити перед великою кількістю людей, але ми, як діти, особливі тим, що можемо бути прикладом незалежно від нашого віку, нашого низького чи високого зросту. Я б сказала їм, що хоча іноді наш страх може заважати нам, Святий Дух може допомогти нам відчути спокій. Він завжди допоможе нам підвестися знову.