“Сорочка для хрищення Гарві”, Друг, вер. 2025, сс. 36–37.
Сорочка для хрищення Гарві
Гарві ніде не міг знайти свою білу сорочку!
Реальна історія з Індонезії.
Гарві сидів ззаду в таксі між ібу (мамою) і бапаком (татом). Вони прямували до церкви на хрищення Гарві.
— Бапак, що ти відчував під час свого хрищення? — спитав Гарві. Бапак охристився кілька місяців тому. Тепер, коли Гарві виповнилося вісім років, він також збирався охриститися!
Бапак на хвилинку замислився. “Вода була дуже холодною! — сказав він, сміючись. — А ще я сильно відчував любов. Хоча більшість наших рідних не належить до нашої Церкви, я відчував їхню любов і любов Бога”.
Коли вони дісталися до церковної будівлі, кілька інших людей з Церкви допомогли їм наповнити купіль водою й підготуватися.
— Гарві, настав час перевдягнутися в одяг для хрищення, —сказала ібу. Гарві кивнув і взяв сумку зі своїм одягом. Але в сумці були лише його білі штани. Він не міг знайти свою білу сорочку! Він перевірив інші сумки і пошукав повсюди в церкві.
— Ібу, моєї сорочки тут немає, — сказав Гарві.
Ібу насупилася. Вона також перевірила кілька сумок: “Мабуть, ми залишили її в таксі”.
— У нас в шафі є запасний одяг для хрищення, — сказала сестра Путрі. — Я піду принесу.
Але єдиний одяг для хрищення, який лежав у шафі, був надто великим для Гарві. Ібу занепокоїлася. Невдовзі мало розпочатися хрищення. Зібралося вже багато людей, а у Гарві не було сорочки.
— Можливо, ми могли б помолитися, щоб таксист повернув сорочку, — сказав Гарві. — Але якщо він її не привезе, я можу просто одягнути ту велику сорочку. Мені немає значення, що вдягнути. Я просто хочу охриститися.
Ібу і бапак кивнули. Разом вони пішли на кухню, де було тихо. Потім вони склали руки і схилили голови.
Гарві промовив молитву: “Дорогий Небесний Батьку, дякую Тобі, що сьогодні я можу охриститися. Будь ласка, допоможи, щоб таксист повернув мою сорочку. Але якщо ні, то це не біда”.
Після їхньої молитви Гарві пішов переодягнутися у надто велику сорочку. Вона була йому до колін.
— Гарві! — покликала сестра Путрі з коридору. — Таксист приїхав.
Гарві та ібу зустріли таксиста біля вхідних дверей. Він тримав у руках сорочку Гарві!
— Я озирнувся і побачив на сидінні ось це, — сказав він. — Я подумав, що це може бути вашим.
— Дуже вам дякуємо! — сказала ібу.
Гарві взяв у чоловіка сорочку: “Дякую!”
Чоловік усміхнувся і помахав рукою на прощання.
Невдовзі настав час починати хрищення. Гарві перевдягнувся у свою сорочку. Вона сиділа ідеально! І була білою та чистою.
Коли Гарві зайшов у купіль, вода була дуже холодною! Бапак промовив молитву і охристив Гарві. Коли хлопчик вийшов з води, то відчув бадьорість і спокій.
Бапак вивів Гарві з купелі й загорнув його у м’який рушник. Гарві подумав про всіх людей, які йому допомагали і підтримували. Ібу, бапак, таксист та рідні. А також Небесний Батько та Ісус Христос.
Гарві обійняв бапака. — Ти правильно сказав. Вода була холодною! Вони обоє засміялися. Тоді Гарві подивився в очі бапаку: “Але ж ти був правий і в іншому. Я так сильно відчуваю любов”.
Ілюстрації Бетані Стенкліфф