“Ілай і листок”, Друг, серп. 2025, сс. 4–5.
Ілай та листок
Ілай відчув, що йому слід узяти листок з собою.
Реальна історія із США.
Ілай сперся на свої граблі і подивився на голі гілки дуба. Він згрібав листя на бабусиному подвір’ї і вже згріб цілу купу. Він усміхнувся. Осінь завжди навіювала йому думки про запечену індичку та гарбузовий пиріг.
Саме тоді з дому вийшла бабуся.
— Дякую, Ілаю! — сказала вона. — Подвір’я виглядає чудово. Як добре, що ти встиг згребти листя до першого снігу. — Вона щільніше загорнулася в куртку. — Я збираюся відвідати подругу в будинку для літніх людей. Хочеш піти зі мною?
— Звісно!
Ілай поставив свої граблі біля дерева. Великий помаранчевий листок пурхнув униз і впав йому на ногу.
— Який гарний листочок! — подумав він.
Він відчув, що має взяти його з собою. Тому він обережно підняв листочок.
— А кого ми підемо провідати? — запитав він.
— Пані Оверлі, — сказала бабуся. — Вона щойно переїхала сюди минулого місяця.
Дорогою Ілай крутив стебло листочка між пальцями. Будинок для літніх людей був лише за квартал від бабусиного будинку. Ілаю подобалося ходити туди разом з бабусею. Здається, люди там завжди були раді його бачити.
Двері відчинилися. Ілай помітив пана Хенсена, який сидів у кріслі колісному біля стійки реєстрації.
— Доброго ранку, Гебере! — сказала бабуся.
Пан Хенсен так і не сказав жодного слова, але підняв руку, і Елі дав йому п’ять.
Вони попрямували до кімнати пані Оверлі. Коли вони зайшли, вона усміхнулася.
— Добридень! — вона взяла бабусину руку. — Рада тебе бачити. А кого ти сьогодні взяла з собою?
— Це мій онук Ілай, — сказала бабуся. — Сьогодні вранці він згрібав мені листя біля дому.
Ілай згадав про листочок, який тримав. Він простягнув його пані Оверлі. “Я приніс один і для вас!” — сказав він.
— О! — пані Оверлі взяла листок і широко усміхнулася. — Звідки ти знав, що я люблю листя? Раніше у мене була чудова колекція листя, але коли я переїхала сюди, то не могла привезти її з собою. Тепер я можу почати збирати нову!
Коли Ілай відчув, що мав узяти той листок, мабуть, це було натхнення від Святого Духа! Ілай не знав, що комусь сьогодні потрібен листочок, але Небесний Батько знав.
Ілай усміхнувся. “Цікаво, кому ще я можу допомогти, якщо уважно прислухатимуся до Святого Духа!” — подумав він.
Ілюстрації Люсі Бі