“Відповідальна за збірники гімнів”, Друг, серп. 2025, сс. 44–45.
Для легкого читання
Відповідальна за збірники гімнів
Реальна історія з Данії.
Амелі подобалося допомагати. Вона допомогла мамі розкласти тарілки на столі. Вона допомогла татові знайти його черевики. І вона молилася під час сімейного вивчення Писань.
Кожної неділі сім’я Амелі ходила до церкви. Мама грала на піаніно. Її старша сестра Емма притримувала двері для всіх. Тато робив оголошення. Її старший брат Алекзендер розносив причастя. Всі чимось допомагали у церкві.
Всі, крім неї!
Амелі знала, що Ісус Христос допомагав усім, кого зустрічав. Вона хотіла допомагати так, як допомагав Він! Але вона не вміла грати на піаніно. І вона не могла робити оголошення. Їй стало трохи сумно. Можливо, вона зможе допомагати, коли підросте.
Одного разу перед зборами до Амелі підійшов президент філії. Він усміхнувся і запитав: “Чи не могла б ти роздати збірники гімнів?”
Амалі теж усміхнулася: “Так!”
Вона обережно взяла з полиці стос зелених збірників гімнів. І на кожне сидіння поклала книгу.
Коли почалися збори, всі відкрили свої збірники гімнів. Амелі почувалася такою щасливою! Вона кожному послужила, щоб вони могли співати разом!
Відтоді всі в сім’ї Амелі допомагали в церкві. Мама грала на піаніно. Емма притримувала двері. Тато робив оголошення. Алекзендер розносив причастя. А Амелі розкладала на сидіння збірники гімнів.
Амелі відчувала радість від того, що могла допомагати Небесному Батькові. Вона знала, що Він хотів, аби вона допомагала так, як це робив Ісус.
Ілюстрації Дейва Уільямса