“Є в них сила”

Яке чудове послання від брата Уебба! І це такий захоплюючий час у семінаріях та інститутах релігії. У нас є новий Навчальний план з підготовки до життя. У нас є Інноваційна ініціатива для інститутів. Кількість зареєстрованих студентів у семінарії зростає; вона зростає і в інституті. І я думаю, що всі ці кроки допомагають зробити наші уроки та досвід студентів надзвичайними. Та я погоджуюся з братом Уеббом, що завдяки завітам приходить додаткова сила. І коли молоді люди — молодь і доросла молодь — укладають та поновлюють свої завіти, наша робота набуває сили, і всі наші зусилля звеличуються.

Я хотів би поговорити сьогодні трохи про поглиблення навчання в наших класах. Як генеральний авторитет я періодично проводжу так звані місіонерські тури, під час яких ми розглядаємо досягнення певної місії, спостерігаємо за роботою провідників місії, оцінюємо атмосферу в місії та дух місіонерів.

Під час одного з таких візитів я здобув цінний досвід, коли спостерігав за зборами ради провідництва місії, що складалася з місіонерів, які були призначені провідниками в межах місії. Усі ці молоді провідники були вірними, але їм було важко прийняти рішення, чи залучати менш досвідчених місіонерів до обов’язків, які президент місії доручив усій місії. Один із місіонерів висловив особливе занепокоєння тим, що іншим місіонерам просто не можна довірити ці високі очікування. Він не був упевнений, що інші були достатньо здібними, щоб виконати це завдання і що їм вистачало духовної зрілості, аби ефективно з ним впоратися. Хтось сказав, що залучати менш досвідчених місіонерів буде занадто складним завданням, і вони роздумували, чи було б ефективніше, якби група провідників місії взяла на себе цю відповідальність самостійно.

Я мимоволі усміхнувся, дивлячись на цих молодих місіонерів, які, в ширшому розумінні церковного досвіду, насправді не були набагато старшими за своїх однолітків, за яких вони так сильно переживали. Потім я попросив цю групу провідників подумати про можливість, яку Небесний Батько дає всім Своїм дітям, щоб діяти, зростати й отримувати відповідальність в євангелії. Я розумів, що з їхньої точки зору, ймовірно, різниця між їхніми досвідом і здібностями порівняно з рештою місії була значною. Потім я попросив їх подумати, як це може виглядати з точки зору Бога, коли Він дивиться на всіх нас з висоти.

Різниця між провідництвом місії і рештою місіонерів може здаватися непомітною в порівнянні з піднесеним станом Бога, Який дивиться на всіх нас з висоти вниз. І все ж Він постійно делегує важливі обов’язки і залучає багатьох з нас як єпископів, президентів Товариств допомоги, президентів кворумів старійшин і, звичайно ж, провідників зон і провідниць навчання сестер.

В Ученні і Завітах ми читаємо: “Істинно Я кажу, люди мають завзято займатися доброю справою, і робити багато чого за своєю власною вільною волею, і вершити багато праведності; бо є в них сила, завдяки якій вони є вільними в собі. І якщо люди творять добро, вони ні в якому разі не втратять свою винагороду”.

Сьогодні я б хотів поговорити про довіру, яка вимагається від учителів, аби дозволити своїм студентам використовувати свободу вибору для поглиблення навчання і особистого навернення. Я буду спиратися на посібник Навчати, як навчав Спаситель, розділ “Заохочуйте до старанного вивчення”.

В книзі Етер, розділ 3, брат Яреда благає Господа: “Торкнися цих камінців, о Господи, Своїм перстом і підготуй їх так, щоб вони могли сяяти в темряві… щоб ми могли мати світло, коли будемо перетинати море”. Я завжди читав цю історію та сприймав цю особисту взаємодію як вияв ініціативи і свободи волі з боку брата Яреда, і так воно й було. Але донедавна я не усвідомлював ролі, яку відіграв Господь, запросивши брата Яреда перш за все взяти відповідальність на себе. До того, як цей пророк з Книги Мормона визначив потенційні камені для освітлення, саме Господь запросив його взяти на себе відповідальність не лише за будівництво барок, але також і за потенційне рішення та пошук рішення щодо освітлення барок.

Перед тим як брат Яреда придумав рішення і запропонував його Господу, саме Господь поставив йому таке запитання: “Що ти хочеш, щоб Я приготував для вас, щоб ви мали світло, коли вас поглине море?” Ось цей принцип, прямо переді мною. Я ніколи не замислювався над ним. Але перед тим, як брат Яреда здійснив дію, якою ми так захоплюємося, його запросили діяти, взяти на себе відповідальність за рішення. Так, брат Яреда проявив ініціативу, але Взірцевий Учитель збільшив імовірність саме такого розв’язання, запропонувавши йому думати, діяти і знаходити рішення.

У посібнику Навчати, як навчав Спаситель ми читаємо: “Як захоплююче було дивитися, як Спаситель іде по воді. Але Петрові цього було недостатньо. Він хотів робити те, що робив Спаситель, бути там, де Він був, і самому набути такого самого досвіду”. Іншими словами, Спаситель заохочував Своїх учнів до старанного навчання так само, як Він заохочує і всіх нас.

Сьогодні я звернуся до трьох способів, як ми можемо заохочувати до старанного навчання, описаного в посібнику Навчати, як навчав Спаситель. По-перше, “запрошуйте учнів готуватися до навчання”. По-друге, “заохочуйте учнів ділитися істинами, про які вони дізнаються”. І по-третє, “закликайте учнів жити відповідно до отриманих знань”.

Коли я розглядатиму кожен із цих кроків, які сприяють старанному навчанню, я сподіваюся, що ми пам’ятатимемо про такі дві речі: по-перше, я сподіваюся, що ми будемо здатні бачити наших студентів такими, якими їх бачить Бог, визнаючи, що в них є сила, і що з точки зору Бога ми всі здатні навчатися, коли нам надаються рівні можливості діяти і використовувати нашу свободу вибору. По-друге, я сподіваюся, що ви будете обмірковувати те, як ви можете сприяти старанному навчанню, припускаючи, що є місце для вдосконалення. І я молюся, щоб Дух допоміг вам бачити ці можливості під час того, як ви навчатимете.

У путівнику Проповідуйте Мою євангелію ми читаємо: “Навчатися у хорошого вчителя — важливо, але також важливо набувати змістовного навчального досвіду під час особистого вивчення Писань”. Один із способів, яким ми запрошуємо наших студентів готуватися до навчання, — це запрошувати їх вивчати Писання. Нам слід допомагати нашим студентам менше покладатися на класну кімнату в особистому розвитку, щоб вони вчилися встановлювати прямі й особисті стосунки з Господом через Писання. Крім загального запрошення відвідувати семінарію чи інститут, ми запрошуємо кожного з наших студентів читати Писання та інші послання пророків. Найефективніше, якщо студенти читають заздалегідь, оскільки підготовка поглиблює навчання та піднімає рівень очного чи онлайн-обговорення.

Існує дуже багато способів допомогти студентам підготуватися до навчання. Один зі способів, як я це роблю, — закінчувати кожен урок нагадуванням про завдання з читання для наступного уроку. Якщо я знаходжуся в класі, то часто записую завдання з читання у верхньому правому куті дошки і нагадую про нього в кінці заняття. Звичайно, в онлайн-середовищі це можна зробити програмно при оформленні самого курсу. Інші способи запросити студентів вивчати Писання заздалегідь до уроку можуть бути такими: надсилання нагадувань електронною поштою або через текстові повідомлення перед обговоренням у класі. Також можна посилити майбутнє вивчення Писань, відзначивши підготовку, яку виконали ваші студенти, і попросивши когось із них поділитися чимось, що вони дізналися, читаючи Писання. Або вони можуть озвучити запитання, на яке сподіваються отримати відповідь, прийшовши в клас того вечора.

Окрім вивчення Писань, є й інші способи запрошувати учнів готуватися до навчання. Я бачив, як ефективні вчителі надсилали своїм студентам запитання для роздумів перед обговоренням у класі. Ще один дієвий ресурс для підготовки — це вибірково запрошувати студентів заздалегідь підготуватися, щоб навчати одного з принципів, які розглядаються в уроці, або поділитися досвідом, який міг би поглибити навчання інших. Ці зусилля вимагають більших інвестицій з боку викладача, і вони часто вимагають від вас знати набагато більше про потреби та досвід ваших студентів, але вони мають величезний вплив на поглиблення навчального досвіду всього класу.

Я завжди можу сказати, коли вчителі запрошували учнів готуватися заздалегідь, оскільки ці запрошення проявляються у старанності студентів; обговорення є глибшим, змістовнішим і в ньому повною мірою відчувається Дух. Будь ласка, обмірковуйте, як ви можете запрошувати студентів готуватися до навчання перед обговореннями або заняттями у класі.

Для поглибленого навчання потрібне щось більше, ніж просто пасивне слухання. Нам потрібно, щоб наші студенти нахилялися вперед і були зацікавленими учнями. Це відбувається зокрема тоді, коли студентам дається можливість ділитися з іншими тим, що вони вивчають. Якщо ви знаєте, що вам доведеться ділитися тим, чого ви навчилися, ваша підготовка буде іншою. Очікування цього також допомагає вам слухати по-іншому і бути більш активними у сприйнятті. І звичайно ж, сам факт озвучування того, що ви дізналися, поглиблює розуміння і прояснює те, що студент вивчає і відчуває.

В Ученні і Завітах нас наставляють: “Призначте з-поміж себе вчителя, і нехай не всі будуть промовцями водночас; але нехай усі говорять по черзі, і нехай усі слухають його висловлювання, щоб коли всі висловляться, усі могли бути наставленими всіма, і щоб кожна людина мала рівні привілеї”.

Звичайно, призначений вчитель, як правило, має більше досвіду і, ймовірно, опрацював матеріал на глибшому рівні, ніж більшість студентів. Але пам’ятаєте випадок, яким я поділився на початку свого виступу, про місіонерів, які не довіряли іншим узяти на себе відповідальність за власний розвиток? Коли вчитель домінує під час уроку, у нього може виникати відчуття, що він є ефективним учителем, оскільки його послання здається переконливим і перегукується з його власними почуттями. Однак, не залучаючи студентів, він, швидше за все, не знає, як ці слова насправді впливають на їхнє навчання. Більше того, коли навчання йде лише з одного джерела, це часто позбавляє інших учнів можливості на такому ж глибинному рівні ділитися здобутими знаннями.

Існує багато способів дати студентам можливість ділитися здобутими знаннями. Один із найпростіших способів зробити це — дати час для роздумів. Це може відбуватися за допомогою щоденника навчання або навіть вправи на обмірковування під час обговорення. Або можна представити притчу, життєву ситуацію або ваш особистий приклад застосування вчення, а потім дозволити студентам поміркувати за допомогою письмового завдання, після чого поділитися думками з іншими.

Ще один спосіб зробити так, щоб усі мали однакові привілеї під час навчання, — це провести обговорення, поставивши запитання, які спонукатимуть студентів замислитися і поділитися своїми думками. Я завжди казав, що якби у мене було лише три змістовних запитання, я міг би викладати урок протягом години. Під час моєї підготовки до уроку я перш за все розроблюю запитання, орієнтуючись на тему і навчальні цілі уроку. Я вирішую, які уривки з Писань, висловлювання пророків або особистий досвід можуть найкраще відповідати цим навчальним цілям, потім я пишу запитання і переписую з десяток різних варіантів, які, на мою думку, допоможуть студентам розкрити істини щодо цих навчальних цілей. Деякі з написаних мною запитань є більш змістовними за інші, проте інші допомагають заглибитися в мою основну тему чи предмет.

Також є способи, за допомогою яких ви можете зробити ваші запитання та атмосферу для обговорення більш ефективними. Коли один чи два студенти домінують в обговоренні, це нічим не відрізняється від домінування вчителя під час навчання. Коли я ставлю запитання в групі, то зазвичай даю час після того, як поставлю запитання, перш ніж попросити студентів відповісти на них. Це може бути незручно для вчителя, який часто хоче отримати негайну відповідь, але якщо зробити паузу, то можна досягти принаймні двох цілей. По-перше, це дає студентам час на роздуми. По-друге, це дає вчителю додатковий час, щоб розширити коло учасників, які візьмуть участь в обговоренні. Пам’ятайте, що вам не обов’язково одразу давати слово тому, чия рука була першою. Я також з’ясував, що якщо студенти заздалегідь знатимуть запитання, які ви ставитимете на уроці, це допоможе їм підготуватися і може бути особливо ефективним для студентів, які соромляться або вважають, що їхні коментарі не матимуть цінності. Пам’ятайте також, що коли ви заохочуєте до участі, потрібно, щоб навчальна атмосфера сприяла відчуттю безпеки в усіх відношеннях. Спираючись на коментар студента або просто надсилаючи йому повідомлення згодом, ви можете заохотити студентів до участі та допомогти їм відчути, що їхню участь цінують.

Зрештою, навіть найкращі групові обговорення не завжди дозволяють всім або більшості студентів долучитися через обмеження в часі. Я часто беру одне з моїх основних запитань і прошу студентів поділитися думками в парах або невеликих групах. Таким чином увесь клас має принаймні одну нагоду поділитися істинами, які вони вивчають, з іншими. Коли ми заохочуємо учнів ділитися істинами, які вони вивчають, ми запрошуємо їх взяти на себе відповідальність за своє навчання.

Нефій навчає, що сила свободи вибору полягає в тому, що вона дозволяє нам діяти самостійно, а не бути під дією. Чи атмосфера у нашому класі є такою, що дозволяє студентам діяти і брати на себе відповідальність за своє навчання, чи це пасивне середовище, де студенти просто знаходяться під дією, коли сидять і тихо слухають? Якби хтось прийшов до вас на урок цього тижня, чи побачив би він, що студентам надається можливість брати участь у навчальному процесі? Важко заохочувати до старанного навчання, якщо ми не дозволяємо студентам ділитися власними думками, натхненням і усвідомленням істин. Будь ласка, заохочуйте учнів ділитися істинами, які вони вивчають, і зробіть це складовою ваших уроків.

Старійшина Девід А. Беднар навчав: “Запрошення діяти є важливим, тому що віра в Спасителя є принципом дії і сили. Моя роль як Господнього служителя — не лише передавати інформацію. Якщо люди хочуть зростати у вірі в Ісуса Христа, тоді вони повинні діяти відповідно до вчень Спасителя”.

Мета релігійної освіти в Церковній системі освіти полягає в тому, щоб “навчати відновленій євангелії Ісуса Христа… так, щоб допомогти кожному студенту… стати учнем Ісуса Христа на все життя — тим, хто укладає завіти і дотримується їх, хто любить Бога та інших і хто докладає зусиль з бажанням і відданістю збирати Ізраїль по обидва боки завіси”. Такого учнівства не буде, якщо наше навчання не супроводжується запрошенням стати кимось більшим і жити відповідно до того, що ми вивчаємо.

Уривок далі взято безпосередньо з посібника Навчати, як навчав Спаситель: “Отак ваше світло нехай світить перед людьми”. “Любіть ворогів своїх”. “Просіть — і буде вам дано”. “Увіходьте тісними ворітьми”. [Матвій 5:16, 44; 7:7, 13]. Деякі з найпалкіших, найнезабутніших закликів Спасителя за весь час усього Його земного священнослужіння пролунали тоді, коли Він навчав Своїх учнів на гірському схилі біля Галілейського моря. Метою Спасителя було змінювати життя, що стає зрозумілим з Його заключного твердження: “Кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені” [Матвій 7:24; курсив додано]”. Будь ласка, запрошуйте учнів у ваших класах жити згідно з тим, чого вони навчаються.

Під час підготовки до мого виступу я попросив кожного з вас прочитати розділ “Заохочуйте до старанного вивчення” у посібнику Навчати, як навчав Спаситель. Оскільки ми не збираємося разом особисто і дехто з вас, можливо, дивиться це індивідуально, я закликаю вас поділитися думками щодо наведених далі запитань з вашими навчальними групами під час зібрань або онлайн-зустрічей, які за нашим проханням будуть організовані керівниками ваших навчальних груп. Серед запитань можуть бути ті, що наведені далі.

• Чому вивчення євангелії є більш ефективним, якщо спонукає до особистих дій, підготовки, обміну думками і прийняття особистих запрошень?

• Які твердження з Писань і слів пророків підтверджують ваші переконання щодо попереднього запитання?

• І що в цих висловлюваннях торкається особисто вас?

І останнє, будь ласка, обдумайте кожен із наведених далі принципів, які ми розглянули, й те, як вони можуть сприяти старанному навчанню ваших студентів: по-перше, запрошуйте учнів готуватися до навчання; по-друге, заохочуйте учнів ділитися істинами, які вони вивчають; і по-третє, запрошуйте учнів жити згідно з тим, що вони вивчають.

На завершення я запрошую вас замислитися над тим, як ви можете зміцнити власне навчання в кожній із наведених далі трьох сфер.

• Як я можу більш послідовно й ефективно запрошувати своїх студентів готуватися до уроків?

• Як саме я можу заохочувати своїх студентів ділитися тим, що вони вивчають, і бути активними учасниками мого уроку?

• І останнє: які запрошення зміцнять моїх студентів і допоможуть їм жити згідно з тим, що вони вивчають?

Брати і сестри, ми дуже любимо вас і маємо можливість наслідувати взірець Спасителя, щоб заохочувати учнів старанно навчатися. Будь ласка, довіряйте своїм студентам. Тільки так вони стануть тими, ким Господь прагне їх бачити. Ми не просто передаємо інформацію і не просто надихаємо наших студентів яскравою особистістю вчителя та захоплюючими уроками. Ми готуємо студентів до духовного виживання у все більш нелегкі часи. Духовне виживання залежатиме від здатності розпізнавати спрямування Святого Духа.

Президент Рассел М. Нельсон навчав: “У майбутньому буде неможливо вижити духовно без скеровуючого, спрямовуючого, втішаючого й постійного впливу Святого Духа”.

Коли ми вчимо наших студентів старанно навчатися, стаючи активними учасниками, ми також вчимо їх, як шукати і отримувати скерування від Святого Духа. Саме цей набір умінь благословлятиме їх ще довго після того, як вони залишать наші класи. Якщо ви будете віддано заохочувати до старанного навчання, я обіцяю, що ви побачите чудеса в житті ваших студентів. У них є сила, про це я свідчу в ім’я Ісуса Христа, амінь.