Стати гідними благословень храму

Брат Чед Х Уебб: Я дуже вдячний за це навчання щодо “Уроків з підготовки до життя”. Вважаю, що всі ми можемо з вдячністю оцінити, наскільки актуальними для нашої молоді будуть ці уроки. Коли ми дивилися відео, то побачене стало для мене нагадуванням, якими зосередженими на Христі можуть бути ці уроки. Наводити досконалий приклад Спасителя, Який жив за цими євангельськими принципами, й обговорювати, як Він може допомагати студентам за їхніх обставин — це дуже потужний підхід.

Мені також подобається, що ці уроки вкорінені у Божому слові — використовуються приклади і з Писань, і з вчень сучасних пророків. Я вірю, що ті самі методи, які допомагають нам ефективно навчати Писань, можуть бути адаптовані, щоб ефективно навчати натхнених послань провідників Церкви. Дякую вам за цей чудовий взірець і прекрасне навчання.

А зараз я хотів би перейти до іншої теми, про яку багато думаю і нагальність якої відчуваю. Усі ми були благословенні вченнями і служінням Президента Рассела М. Нельсона. Я дуже вдячний за нього і свідчу, що він є вибраним пророком Господа. Я вдячний Господу за те, що Він зберіг його, і за знання, скерування та зміцнення, отримані мною завдяки тому натхненню, яке давалося Президенту Нельсону від Господа.

Одним з того, що Президент Нельсон часто запрошував нас робити, було навчитися отримувати доступ до Господньої сили через завіти і завдяки храмам. Тому на останніх зборах директорів територій ми вирішили започаткувати щоранкове вивчення того, чого Президент Нельсон та інші провідники Церкви навчали про завіти й дім Господа. Мене так глибоко зворушив цей досвід, що я попросив кількох учасників поділитися тим, що вони пізнали.

Брат: Коли Президент Нельсон навчав, що означає бути у завіті з Богом, я дізнався, що не маю сприймати Його як генерального директора чи керівника в небесах, Який очікує на те, що я, можливо, не виконаю умови угоди. Але, скоріше, це завітні стосунки з люблячим Батьком, і саме тому Він ніколи не стомиться докладати зусиль, щоб допомагати мені, і Його милостиве терпіння до мене ніколи не вичерпається. Оскільки я пізнав це завдяки завіту, я знаю, що Бог цінує мене і дбає про мене. Це змінило моє ставлення, зокрема до того, як я молюсь: замість того, щоб відчувати, що я маю ставати навколішки в кінці дня і каятись, і це буде тягарем для Нього, я відчуваю, що лину до Нього і хочу говорити з Ним, і я знаю, що все інше, що я хочу робити, — це віддячити за любов, яку Він виявив до Мене.

Сестра: Коли я думаю про завіти, мені спадає на думку те, чого нас навчав Президент Нельсон, що все, у що ми віримо, і всі обіцяння, які Бог дав Своєму завітному народу, поєднуються в храмі. Я не можу розглядати храм окремо від моїх завітів, оскільки саме там я пізнаю значення тих завітів, які я уклала з Небесним Батьком і Його Сином, Ісусом Христом. Завдяки тим завітним обіцянням, які було дано в храмі, усі благословення небес будуть даровані мені як дочці Бога. І ці благословення з роками ставали для мене все яснішими, у міру того, як я краще розуміла ендаумент і той дуже особливий дар від Небесного Батька для нас.

Брат: Від Президента Нельсона я дізнався, що, як тільки ми укладаємо завіт з Небесним Батьком, наші стосунки з Ним змінюються назавжди. І це важливо для мене, адже я знаю, що Небесний Батько любить мене, і що Він підготував шлях, просуваючись яким я зможу наблизитися до Нього, краще пізнати Його і, зрештою, мати потенціал бути таким, як Він. Коли йдеться про завіти, то, через що б ви не проходили у житті, Небесний Батько з вами, Він йде поруч, Він тримає вас за руку, Він веде вас цим шляхом. І все це завдяки завітам.

Брат: Я дуже вдячний за це благословення, що у нас є пророк. Завдяки його вченням я краще розумію, що Бог особливо любить тих, хто уклав з Ним завіт. І той факт, що Він ніколи не полишить ці стосунки; й більш того, Він ніколи не припинить давати нам можливості покаятися і змінитися. Пізнання природи Бога стало джерелом надії та цілющим бальзамом для мого серця.

Брат: Якщо ми пов’язали себе з Христом, чого так добре навчав Президент Нельсон, ми йдемо туди, куди йде Христос, ми робимо те, що Він робить. Якщо я впряжений з Ним у ярмо і Він є, образно кажучи, старшим з волів, тоді, зрештою, я йду туди, куди Він йде, я кажу те, що Він каже, я роблю те, що Він робить. І, як я сподіваюсь, такий зв’язок допоможе мені бути таким, як Він. Понад усе у моєму житті я прагну догодити Йому. Я хочу стати таким, щоб моє життя і серце, все що я роблю, було добрим в Його очах. Я не знаю, як віддячити Спасителю за все, що Він зробив для мене, окрім як робити те, про що Він мене просив.

Брат: Слухаючи Президента Нельсона, я звернув увагу на те, що коли ми входимо у завітні стосунки з нашим Небесним Батьком, нам дається додаткова сила у нашому житті. Це відчутна сила. Це те, що може принести нам надію, зцілення та віру, і може бути тим, що допомагає нам у найскладніші для нас хвилини. Коли йдеться про цей завітний зв’язок, то як чудово, що у нас є Небесний Батько, Який ніколи не полишить нас. Якщо нас охоплюють сумніви, Він допоможе нам розвіяти їх і сповнитися вірою. Якщо нас поневолює згубна звичка, Він допоможе нам позбутися її і стати вільними. Якщо ми поринули в розпач, Він допоможе нам наповнити наші душі світлом. Диво нашого Спасителя Ісуса Христа полягає в тому, що Він виявляє до нас особливу любов і милість, які завжди спонукають нас повернутися до Нього.

Брат Уебб: Можливо, багато з вчень або конкретних висловлювань Президента Нельсона стали вашими улюбленими. Наприклад, ви можете пам’ятати, що на своїй першій прес-конференції в якості Президента Церкви, яка відбулась у 2018 р., Президент Нельсон просив, щоб ми, починаючи будь-яку справу, чітко уявляли собі її кінцеву мету. Промовляючи з Солт-Лейкського храму, він сказав: “Мета, досягнути якої бажає кожен з нас, — це бути обдарованими силою в домі Господа”.

У 2021 р. він сказав: “Найбезпечнішим з духовної точки зору є жити, дотримуючись ваших храмових завітів”.

У 2024 р. він навчав: “Ніщо не допоможе вам сильніше триматися за жезл із заліза, ніж… поклоніння в храмі… Ніщо не захистить вас більше… Ніщо так сильно не зміцнить вашого свідчення про Господа Ісуса Христа і Його Спокуту й не допоможе вам зрозуміти величний план Бога”.

У своєму виступі на останній генеральній конференції він сказав: “Ось моє обіцяння вам: кожен, хто щиро шукає Ісуса Христа, знайде Його в храмі”.

І останнє, в опублікованій в Ліягоні своїй статті “Вічний завіт” він навчав: “Як тільки ми укладаємо завіт з Богом, ми назавжди залишаємо нейтральну територію. Бог не припиняє Своїх стосунків з тими, хто поєднав себе з Ним такими узами. В дійсності, всі, хто укладають завіт з Богом, мають доступ до особливої любові та милості… Він буде постійно з ними працювати і відкривати можливості для змін. Він прощатиме їх, якщо вони будуть каятися. І, якщо вони зійдуть на манівці, Він допоможе їм знайти дорогу назад до Нього… Завдяки нашому завіту з Богом, Він ніколи не стомлюється докладати зусиль, допомагаючи нам, і Його милостиве терпіння до нас ніколи не вичерпається”.

Президент Нельсон навчав про важливість храму та завітів не лише протягом свого служіння Президентом Церкви. Понад 15 років тому, коли ми намагалися сформулювати новий виклад мети семінарій та інститутів, саме старійшина Рассел М. Нельсон, який тоді служив головою виконавчого комітету Правління освіти, рекомендував нам додати в цей виклад таку другу фразу: “Ми маємо допомогти молоді та дорослій молоді стати гідними благословень храму”.

Я думав, а чи не сталося так, що у прагненні скоротити виклад нашої мети, ми говорили лише про поглиблення навернення? Хоча наші досягнення чудові й нам слід і надалі наголошувати на важливості навернення, я вважаю, що ми можемо докласти більших зусиль, щоб також наголошувати й на другій частині нашої мети і допомогти більшій кількості молоді та дорослої молоді стати гідними благословень храму. Це не означає, що я рекомендую всім вам складати нові плани уроків або створювати нові програми, але я прошу вас вдумливо, навіть з молитвою, обміркувати, що особисто ви можете зробити більше в контексті того, що ви вже робите.

Коли я ставив людям це запитання, то чув багато чудових відповідей. Серед них є такі поради: перша, добре знати, на важливості чого з того, що стосується завітів та дому Господа, наголошує пророк і якими є його вчення щодо цього. Друга, свідомо звертати увагу на зв’язок між нашою любов’ю до Ісуса Христа і вірою в Нього та набуттям гідності для отримання благословень храму. Третя, посилатися, коли це доречно, на запитання, які ставляться на співбесіді для отримання храмової рекомендації. Четверта, коли ми навчаємо євангельських принципів, посилатися на конкретні завіти, щоб допомогти студентам зрозуміти доктрину завітів. І, п’ята, розповідати, як ви любите і цінуєте храм, і допомагати студентам розпізнавати благословення, які прийшли в їхнє життя завдяки тому, що вони дотримувалися своїх завітів. У вас буде багато й інших ідей. Будь ласка, обговорюйте це як вчителі й на зборах навчальних груп та діліться тим, чого ви навчилися.

Як приклад того, що, як я вірю, може статися і станеться, я хочу поділитися з вами одним недавнім напрацюванням. Кілька років тому я був на Гуамі з нашими територіальними та регіональними директорами з Азіатської і Тихоокеанської територій. На одних зі зборів ми обговорювали, як ми можемо допомогти більшій кількості студентів стати гідними благословень храму. Після тих зборів наш територіальний директор на Філіппінах, Джуліус Барріентос, зустрівся з радою директорів свого регіону і вони вирішили, що будуть тісніше співпрацювати з церковними провідниками, щоб допомогти більшій кількості молоді та дорослої молоді мати дійсну храмову рекомендацію. Їх підтримувало в цьому їхнє президентство території, яке вже мало у плані їхньої території ціль збільшити кількість дійсних храмових рекомендацій. Провідники і координатори семінарій та інститутів також зустрілися з місцевими церковними провідниками всіх рівнів, і разом вони обговорили свої зусилля та відзвітували про успіхи.

Я хочу чітко зазначити, що вони не діяли незалежно від церковних провідників. Вони допомагали провідникам, які вже мали мету і план, і дотримувались настанов їхнього президентства території. Але семінарії та інститути допомагали, зосереджуючи увагу на завітах і храмі, коли природно навчали про це за кожної нагоди та часто говорили про благословення храму.

За три роки, завдяки спільним зусиллям церковних провідників, батьків і вчителів семінарій та інститутів, кількість носіїв храмових рекомендацій серед молоді збільшилася на 277 відсотків. Але благословення полягало не лише в кількості. Вплив, який ці зусилля справили на молодь та їхні сім’ї був величезним. Його, зокрема, відчула зображена тут сім’я Топіадор з Баямбангського колу. Як і багато інших сімей на Філіппінах, Топіадори тепер часто відвідують храм разом. Благословення, яким є те, що сім’я відвідує храм разом, має вічну значущість, і це одне з того, чого Господь дуже прагне для Своїх дітей. Я вірю, що, завдяки нашим зусиллям, спрямованим на те, щоб зосереджуватися на благословеннях дому Господа, ми можемо допомогти більшій кількості молоді та дорослої молоді по всьому світу укладати завіти з Господом і дотримуватися їх.

На завершення я хотів би навести простий наочний приклад. Я думав про силу завітів і те, як ми можемо пояснити це так просто, що зможе зрозуміти навіть дитина. Обмірковуючи, я пригадав наочний приклад, який деякі з вас вже бачили. Здається, я вперше побачив це, коли його наводив брат Чед Уілкінсон.

Якби я попросив когось вийти сюди і розламати цей олівець, будь-хто з вас зміг би це зробити. Але, що сталося б, якби я взяв цей олівець і примотав його до цієї бейсбольної бити? Чи змогли б ви тепер розламати цей олівець? У цій простій ілюстрації, що або хто є олівцем? Що або хто є битою? І що є скотчем? У цьому наочному прикладі олівець символізує вас і мене, бита символізує Спасителя Ісуса Христа, а скотч символізує наші завіти.

Сила завітів полягає в тому, що вони зв’язують нас з Ісусом Христом. Пам’ятайте, що ніщо не захистить вас більше. Найбезпечніше для нас — це жити, дотримуючись наших завітів. І чим частіше ми оновлюємо наші завіти, тим сильнішим стає цей зв’язок. І навіть якщо олівець розламано, Спаситель, завдяки завітам, може зцілити нас. І якщо двоє людей хочуть бути навіки разом, то завіти зв’яжуть їх разом і зв’яжуть з Господом.

Я дуже вдячний за те, що Господь так сильно любить нас, що благословляє нас завітами. Дотримуймося завітів і ще більше допомагаймо молоді та дорослій молоді ставати гідними благословень дому Господа, де кожен, хто щиро шукає Ісуса Христа, знайде Його. В ім’я Ісуса Христа, амінь.

Зараз я маю привілей представити старійшину Кларка Г. Гілберта. Старійшину Гілберта було покликано бути генеральним авторитетом сімдесятником у 2021 році. Він зараз служить відповідальним за Церковну систему освіти. Він отримав ступені в УБЯ, Стенфорді та Гарварді й розпочав свою кар’єру як професор у Гарвардському університеті. Він був генеральним директором видавництва Deseret News та компанії Deseret Digital Media. Він також служив президентом УБЯ-Айдахо і програми Pathway в УБЯ. Він одружений з Крістін Колдер, і у них восьмеро дітей.

Я вдячний за старійшину Гілберта. Він прекрасний наставник. Він старанно дбає про роботу семінарій та інститутів. Я вдячний за те, як він наслідує Президента Нельсона та інших провідників Церкви, і як завжди шукає нагод, щоб наголошувати на їхніх вченнях. Він любить Господа і невтомно працює, служачи Йому, і користується кожною можливістю, щоб свідчити про Спасителя, Ісуса Христа. Я радий і вдячний сьогодні за можливість навчатися від нього.