Підготовка і викладання уроків з підготовки до життя: обговорення з учителями

Брат Джейсон Віллард: Брате Дайренг, дякую, що надали можливість поговорити з вашими вчителями. Не так давно брат Уебб представив нам уроки з підготовки до життя. Про що ви подумали, коли вперше почули про ці уроки з підготовки до життя?

Сестро Хант.

Сестра Хант: Спочатку я була приголомшена. Я намагалася навчати Писань, і я не так давно стала вчителькою. Тож коли додали ці уроки з підготовки до життя, я подумала: “Отакої! Яку ще додаткову роботу доведеться виконувати?”

Брат Віллард: Дуже добре. Хто ще був приголомшений? Хтось хоче зізнатися? Так. Дякую, сестро Хант.

Брате Кавано, а що ви відчували?

Брат Кавано: Це було наче… наче на американських гірках. Спочатку, коли я про це почув і побачив теми, то дуже зрадів. А потім, коли побачив, як ущільнюється розклад і як часто ми будемо ці уроки викладати, я був трохи розчарований. Я люблю Писання. Я хотів навчати лише Писань, і тепер з’явилися ці уроки з підготовки до життя. Зараз, коли ми вже почали їх викладати, я бачу, що вони пов’язані з Писаннями. Вони показують, як застосовувати Писання. Ці уроки є більш прикладними. Але спочатку я був трохи розчарований.

Брат Віллард: І як змінилося ваше ставлення з того часу? Ви вже певний час їх викладаєте. Що ви тепер думаєте про ці уроки, після початкового розчарування?

Брат Кавано: Настрій змінився. Я розмовляв про це зі студенткою кілька тижнів тому, і вона зазначила, що ці уроки з підготовки до життя найбільше їй подобаються в семінарії, бо вона бачить, що Писання стають застосовними до неї та її життя.

Брат Віллард: Дуже добре. Старійшина Беднар навчає, що іноді нам слід навчати послідовно, а іноді ми навчаємо за темами. І те саме стосується Писань. Це дуже добре, брате Кавано. Дякую.

Так, сестро Вілер.

Сестра Вілер: У мене були певні відчуття. Одне з них, хоча я не сказала б, що це відчуття, швидше думка: “О, ще одна зміна”. У нас було багато змін. Я вже викладаю п’ятий рік, і постійно щось змінюється і змінюється. Щось змінювалося кожного року. Але в той же час я відчувала радісне збудження. Чим більше я вчитувалася в ці уроки, тим більше думала, що вони будуть дуже корисними для студентів.

Брат Віллард: Дуже добре. Тож на вашу думку, це хороша зміна?

Сестра Вілер:Я дійсно вважаю, що це хороша зміна, але ми все ще до неї звикаємо.

Брат Віллард: Добре. Я радий це чути. Дякую. Що ви зрозуміли, викладаючи ці уроки з підготовки до життя?

Так, сестро Роббінс?

Сестра Роббінс: Я постійно шукаю тему, щоб поєднати Господа з життєвими ситуаціями і навчанням. Незалежно від теми уроку з підготовки до життя. Тема все ж повернеться до обговорення того, як ви зможете залучати Господа у своє життя. Що б то не було: управління фінансами, планування життя чи визначення пріоритетів — якщо ми навчимо їх звертатися до Господа на початку життя і долучати Його до всього, що є важливим, вони будуть покладатися на Нього.

Брат Віллард: Мені приємно це чути. То чи можна сказати, що у вашому досвіді вони зосереджені на Христі?

Сестра Роббінс: Складові залишаються тими самими. Зосередженість на Христі, зосередженість на студенті, а в основі усього лежать Писання. Тож усі складові на місці. І це те, що є базовим для вас. Ви почуваєтеся впевнено, бо знаєте всі складові й вони незмінні.

Брат Віллард: Дякую за це. (Звертаючись до сестри Роббінс.)

Брате Сайроле. (Звертаючись до брата Сайрола.)

Брат Сайрол: Я вважаю, що ми можемо допомогти студентам зробити їхнє життя змістовнішим. Ви проглядаєте кожен урок з підготовки до життя. Це чудовий спосіб побачити, як він стосується вас і чого ви з нього навчаєтеся. Мені це подобається. Це допомагає мені з більшою впевненістю навчати, що все, що ми робимо, пов’язане з життям, зокрема і те, що зосереджене на Христі та основується на Писаннях.

Брат Вілкінсон: Мені подобається ця думка. Тож ідея полягає в тому, що ці уроки — це те, що ми завжди робили, але, можливо, вони є більш актуальними для наших учнів. Чудово, брате Сайроле. Дякую. А тепер поговорімо про збори з підвищення кваліфікації.

Нещодавно ви дізналися про три навички, які полегшать вам, учителям, процес підготовки уроків з підготовки до життя. Тож ви зосереджуєтеся на меті уроку. Жирним позначена істина, як вона записана в слові Божому, а потім вправа, за допомогою якої студенти продемонструють засвоєне. Тож, беручи до уваги ті три речі і ваш практичний досвід, про що ви дізналися? Яка відбулася зміна у вашому класі після застосування тих трьох навичок?

Так, сестро Вілер.

Сестра Вілер: Я намагаюся… встигнути приділити більше часу, пояснюючи матеріал, і в кінці залишається менше часу на застосування і відпрацювання. Але коли я намагаюся допомогти учням швидше зрозуміти матеріал, мету уроку, а потім знайти істину, виділену жирним шрифтом, тоді залишається більше часу на відпрацювання. Тож зараз у них залишається більше часу, щоб потренуватися в класі, ніж це було раніше.

Брат Віллард: Тож якщо я правильно зрозумів, ви, як і багато хто з нас, не залишаєте багато часу в кінці уроку, щоб студенти навчилися застосовувати вивчене, так?

Сестра Вілер: Так.

Брат Віллард: І це дає змогу вам більш усвідомлено приділяти час кожному студентові, аби вони показали, що насправді відчувають чи що засвоїли, або що хочуть робити по-іншому. Правильно?

Сестра Вілер: Так. І тоді ви ще більше залучаєте студентів, коли вони мають більше часу для практичних вправ.

Брат Віллард: Дякую. Мені це до вподоби.

Брат Сайрол: На мою думку, виділена жирним шрифтом істина додає впевненості, допомагає керуватися Писаннями. Ви знаєте, ми можемо легко взяти їх і допомогти учням ідентифікувати їх протягом усього уроку. А також використовувати і вплітати в урок слова пророків, подаючи принцип, який студенти того дня вивчають. Це допомагає більш ефективно розподіляти час, навчаючись застосовувати на практиці Писання і слова пророків.

Брат Віллард: Раніше брат Кавано сказав, що він побоювався, що ми віддаляємося від Писань. Це те, чим ми, зокрема, переймаємося: учителям може здаватися, що вони викладають мирську тему, що вони не використовують Писання, аби навчати про емоційну витривалість.

Брат Сайрол: Так.

Брат Віллард: Але ми можемо бачити, що вони не можуть навчати про емоційну витривалість без Писань і слів пророка. Правильно? Тож виділена жирним шрифтом істина усе поєднує разом. Дякую за це, брате Сайроле. Це дійсно добре сказано.

Прошу, брате Алкала.

Брат Алкала: Одна з моїх улюблених цитат — це слова старійшини Пекера про те, що вивчення доктрини Христа змінить поведінку швидше, ніж вивчення самої поведінки змінить поведінку. Цікаво те… що мені подобається читати книжки, присвячені самовдосконаленню, я люблю слухати мотиваційних промовців. Але хоча вони й навчають певних істин, у них немає повноти істини.

І під час цих уроків з підготовки до життя ми навчаємо того, що допоможе студентам у їхньому житті і робимо це, залучаючи Ісуса Христа. І завдяки цьому у них більше шансів досягнути успіху. Вони швидше будуть змінюватися. Бачитимуть більше благословень. Знаєте, я навчаюся в коледжі. Тож ці уроки з підготовки до життя надзвичайно мене благословили.

І думаю, що оскільки бачу, як вони благословили мене, я напевно знаю, що вони можуть благословити життя студентів, яких ми навчаємо.

Брат Віллард: Хороші слова, брате Алкала. Тож особисто ви мали благословення, намагаючись допомагати студентам засвоювати уроки з підготовки до життя, оскільки принципи застосовні навіть для студента коледжу. Правильно?

Брат Алкала: Так.

Брат Віллард: Дуже добре. Дякую. А як щодо мети уроку? Яка ціль? Чи це допомагало комусь: визначати мету уроку й допомагати студентам досягати тієї мети? І яким чином?

Брат Кавано.

Брат Кавано: Я помітив, що якщо я починаю свій урок з написання мети на дошці або просто кажу: “Друзі, цей урок допоможе вам у чомусь”, то деякі студенти в класі, які трохи відстають у навчанні, які не розуміють Писання так легко, як інші, знаючи мету уроку, отримують спрямування, що їм потрібно шукати в Писаннях. Тож вони знають, як читати певний вірш, і як він має допомогти їх у чомусь. Так їм легше зрозуміти те, що вони читають, і застосувати це у своєму житті. Принаймні це те, що я помітив на своїх уроках. Не знаю, чи те саме відбувається у вас.

Брат Віллард: Чи хтось іще помічав таке? Такий допоміжний спосіб. Просто наголосити на темі, брате Кавано. Дуже добре було зазначено. Коли кілька тижнів тому я вів урок з підготовки до життя, я теж застосував це. І весь мій урок мав мету, тобто була зазначена ціль, якої ми хотіли досягнути. Під час уроку це допомагало не відхилятися від поставленої мети. Я радий, що ви це помітили. Дякую.

Так, брате Дайренг.

Брат Дайренг: Це дає розуміння, до якого ми постійно можемо повертатися. І ми знаємо, що якщо у нас є розуміння і ми ділимося ним з класом, то відчувається націленість на мету. І цієї мети набагато легше досягнути, якщо вона просто перед очима.

Брат Віллард: Так. Тож, брате Дайренг, дозвольте поставити це запитання: що відбувалося б, якби ви навчали про емоційну витривалість, не маючи такої мети? Якби ви прийшли у клас і просто викладали певну тему?

Брат Дайренг: Ми б могли провести багато хороших обговорень на багато різних тем. Але ми б утратили головний орієнтир — як сказала сестра Роббінс, — не зосередили б свого навчання на Спасителі, Ісусі Христі. Поєднання того, чого ми навчаємо, з Писаннями та словами пророків і наявність тієї мети — це якір, що допомагає нам зосереджуватися на всьому цьому та втілювати в життя, а не просто обговорювати зі студентами певну тему.

Брат Віллард: Так. Чи вважаєте ви, що уроки з підготовки до життя можуть спонукати до цікавого обговорення?

Якщо у нас відбувається лише цікаве обговорення, ми не допоможемо студентам глибше навернутися до Ісуса Христа Ми не допомагаємо їм ставати гідними благословень храму. Ми не допомагаємо їм підготувати себе та їхні сім’ї, інших людей, до вічного життя з Небесним Батьком. Тож нам слід бути пильними, аби міцно триматися слова Бога, аби виділені жирним шрифтом істини не просто були записані на сторінці, але стали могутніми істинами від Небесного Батька, що містяться у Його слові, і щоб ми чітко вказували на мету, спрямовуючи до неї все, що робимо під час уроку.

І, як сказала сестра Вілер, тоді ми зможемо підійти до вправи в кінці уроку та надати кожному студенту таку можливість. Це дійсно добре сказано. Ще думки щодо цих трьох навичок?

Сестро Вілер.

Сестра Вілер:: Практична порада. Іноді в житті трапляються несподівані моменти, і у вас буває не так багато часу, як хотілося б. Ви знаєте, що у вас більше підготовленого матеріалу, ніж часу для нього. Тож ця мета допомагає мені знати, що можна випустити з уроку, однак викласти все необхідне, аби студенти зрозуміли мету.

Брат Віллард: Дуже добре. Це допомагає вам стежити за темпом уроку. Бо трохи раніше ви казали, що ми іноді залишаємо надто мало часу для практичного застосування. Але тепер, коли у нас є мета, виділена жирним шрифтом істина і вправа, ви можете керувати темпом уроку і зробити так, щоб викласти важливий матеріал, тобто щоб студенти його засвоїли, а не просто ознайомилися або поговорили про останні книги на тему емоційної витривалості чи управління фінансами.

Сестро Вілер: І ви це можете робити за коротший час, якщо необхідно.

Брат Віллард: О, це дуже добре. Так. Так, це скорочує урок, робить його більш насиченим і більш ефективним. Однак він залишається потужним. Це дуже добре. Ще дві думки.

Сестро Хант.

Сестра Хант: Під час підготовки до цих уроків мені легше, коли я маю мету, виділену жирним шрифтом істину і практичне застосування. Бо багато часу, як ви вже сказали, ми можемо говорити про безліч усього, якщо у нас немає мети. І я можу звертатися до великої кількості літератури. Але оскільки я маю мету і маю уривки з Писань і виділену жирним шрифтом істину — мені легше готуватися. Я можу сказати: ми поговоримо про це, це і це. І я знаю, що решту часу будуть говорити студенти. І це чудово.

Брат Віллард: Дякую за це. (Звертаючись до сестри Хант.)

Брате Алкало. (Звертаючись до брата Алкала.)

Брат Алкала: Півтора роки тому Президент Нельсон пообіцяв на генеральній конференції, що в останні дні ми побачимо найбільші вияви Господньої сили. І я вважаю, що ці уроки з підготовки до життя допомагають нам розпізнавати істини, які дають очі, щоб бачити Його руку і ясніше бачити Його силу.

І сама ця істина дає нам бачення, що Ісус Христос не лише зміцнив Нефія. Він може зміцнити мене. Так, Христос не лише навчав Нефія , як будувати корабель. Він може допомогти мені [знати] як будувати моє життя на Його вченнях. Він не просто допомагав процвітати яредійцям або нефійцям, але Він також може допомогти мені з моїми фінансами.

Тож я вважаю, що суть цих уроків з підготовки до життя — це допомогти нам бачити, що істина ніколи не змінюється. Ісус є Такий Самий учора, сьогодні і навіки.

Брате Віллард: Брате Алкало, чи вважаєте ви, що ці уроки з підготовки до життя є доказом одного з цих величних проявів Господньої сили в останні дні?

Брат Алкала: Так, бо я це бачив у власному житті.

Брат Віллард: Я також. І дякую за те, що поділилися цим свідченням з нами. Останнє запитання на сьогодні таке: яку пораду ви дасте вчителям по всьому світу, які щойно почали викладати ці уроки з підготовки до життя? Ви ж отримали вже певний досвід? Що б ви сказали вчителям по всьому світу?

Будь ласка, брате Сіммонс.

Брат Сіммонс: Я б сказав, що якщо людина живе за істиною, це означає, що вона її засвоїла. Це стосується як учителя, так і студента. Тож учителю слід жити за істиною. Те чого ви навчаєте, матиме більшу силу, якщо ви живете за вченням. І якщо ви зможете допомогти вашим студентам жити відповідно до того, чого навчаєте, це матиме силу.

Брат Віллард: Чудово. Якщо я правильно зрозумів, ви живете відповідно до того, чого навчаєте, а це дає вам більшу силу, коли ви навчаєте студентів.

Брат Сіммонс: Так. Одного разу, коли я готувався навчати про духовне самозабезпечення, я, знаєте, не був дуже самозабезпеченим у духовному плані. Я почав працювати над цим, і було те, що я змінив у своєму житті, що допомогло мені бути більш самозабезпеченим духовно . Я досі працюю над цим. І я вважаю, що це допомогло мені навчати з більшою силою.

Брат Віллард: Це чудова думка. Дякую. Дійсно.

Так, сестро Роббінс?

Сестра Роббінс: Навчальний план дуже хороший, тож я дуже люблю відшукувати в ньому запитання, відшукувати запитання в уроці. Тож іноді я дослівно пишу їх на дошці або усно ставлю запитання, і це започатковує обговорення, яке зосереджується на меті уроку й певній істині. І дійсно, навчальний план дуже допомагає завдяки тому, що ми ставимо студентам чудові запитання, аби допомогти їм дотримуватися в житті істини. Тож я люблю запитання. Тому моя порада: шукайте запитання і використовуйте їх.

Брат Віллард: Отже, урок містить три головні аспекти. Але по всьому уроку також зустрічаються пов’язані запитання. І, на вашу думку, ті запитання дійсно допомагають?

Сестра Роббінс: Вони дуже допомагають.

Брат Віллард: Дякую за це.

Брат Сайрол: Новий учитель, викладаючи ці уроки з підготовки до життя, не має бути фахівцем чи бути взірцевим у тому, чого навчає. Вам просто необхідно, як сказала сестра Роббінс, дотримуватися навчального плану і свідчити про Спасителя. Тоді все вийде. Вам не потрібно бути експертами з емоційного чи психічного здоров’я, і вам не потрібно знати все щодо того, як справлятися з тривожністю. Дотримуйтеся навчального плану. Молоді люди знатимуть те, що їм необхідно знати, щоб покладатися на Спасителя, аби долати труднощі, які вони зараз мають.

Брат Віллард: Брате Сайроле, я радий, що ви це сказали, бо є багато вчителів, які приголомшені, як сказала на початку сестра Хант, і їм здається, що вони мають бути фахівцями, а якщо ні, то вони не зможуть навчати. Але мені подобається сказане братом Сіммонсом: якщо ви просто намагаєтеся жити за цими принципами, Святий Дух буде з вашою допомогою свідчити студентам і благословляти покоління. Завдяки тому, що ви намагаєтеся втілювати цей чудовий навчальний план, ви зможете благословляти їхнє життя як аматори, а не професіонали.

Брат Сайрол: Так. Я вважаю, що добре, коли молодь знає, що ви не фахівець. Ви спрямовуєте їх до Спасителя, тому що Він є фахівцем.

Брат Віллард: Він є фахівцем! О, брате Сайроле. Добре сказано. Дякую вам за ці слова. Ще хочете щось сказати учителям по всьому світу?

Сестро Вілер.

Сестра Вілер: Думаю, що хтось може не розуміти, як ці уроки можуть бути зосереджені на Христі. Наприклад, планування фінансів. Вважаю, що коли ми можемо пов’язувати це з планом спасіння і пам’ятати про мету — стати такими, як Небесний Батько, жити так, як Він, — тоді ми просто запитуємо себе: як це допоможе мені досягнути цієї мети?

Брат Віллард: О, чудово.

Сестра Вілер: Тоді урок буде зосереджений виключно на Христі.

Брат Віллард: Дуже добре. Тож він буде зосереджений не лише на Христі, а й на плані спасіння, центром якого Він є. А потім дивитися, як це допоможе нашим студентам розвиватися і ставати такими, як Небесний Батько. Це дуже добре. Дякую, сестро Вілер.

Брате Дайренг.

Брат Дайренг: Моя порада така: просто беріться за це з вірою. Працюйте і докладайте зусиль. І я помітив, що коли ми відпрацьовували ці навички, це допомагало змінювати хід моїх думок від “Що я робитиму?”, до “Що допоможе моїм студентам навернутися до Спасителя?” І та зміна мала надзвичайний вплив. Це стало великим благословенням під час навчання студентів і спілкування з ними.

Брат Віллард: Тож, брате Дайренг, не так давно під час зборів підвищення кваліфікації ви щось пообіцяли своїм учителям. Чи побачили ви здійснення цього під час уроків та у ваших класах?

Брат Дайренг: Так і є. Коли ми спостерігали, як кожен з нас навчає і самі викладали ті уроки, то, повторюючи сказане братом Алкалою та цитуючи Президента Нельсона, ми бачили чудеса, свідчення студентів зміцнилися в усіх сферах їхнього життя і все це завдяки Спасителю Ісусу Христу. Це було величезним, надзвичайним благословенням.

Брат Віллард: Дякую.

Брат Дайренг: Будь ласка.

Брат Віллард: Дякую всім за навчання. Дякую, що любите Божих дітей настільки, що хочете благословляти їхнє життя. Ви змінюєте світ. І я хочу подякувати вчителям по всьому світу, кожному з них, за все хороше, що вони роблять. Ви так старанно працюєте, аби благословляти нове покоління. Ми любимо вас. Це нелегко. Ми хочемо, аби ви знали, що немає марних зусиль. Ніщо з того, що ви робите в класі заради благословення Божих дітей, не буде марним. Дякую за це. Коли ви думаєте про назву “Уроки з підготовки до життя”, уявіть, що ми додаємо одне слово, і тоді нова назва буде “Уроки з підготовки до вічного життя” Пам’ятаєте, як багато років тому президент Рубен Дж. Кларк навчав нас, що наша робота поширюється не лише на час, але й на вічність.

Ці тематичні уроки важливі, бо їхня вічна природа має велике значення, і це може відбуватися завдяки Божому Сину, Ісусу Христу. Я знаю, що Він живе. Я знаю, що Він любить вас і ваших студентів більше, ніж можна описати словами. Він допомагатиме нам. Він допомагатиме вам. Я знаю це. В ім’я Ісуса Христа, амінь.