Для матерів маленьких дітей
Коли бути мамою не так вже й "чудово"
Материнство може бути поєднанням радості й випробувань.
Тільки-но ставши мамою і доглядаючи новонародженого, я була вкрай зморена. Я не спала всю ніч з новонародженою дитиною, і ми ледве дісталися церкви. Після зборів мила літня жінка взяла мене за руку і сказала: "Бути мамою так чудово. Правда?"
Я відчувала надто велике роздратування, щоб відповісти. Я хотіла бути мамою все своє життя, і хоча я можу визнати, що материнство має так багато чудових аспектів, у той момент воно дійсно не здавалося мені таким вже й "чудовим".
Я почала відчувати провину, коли післяпологові думки і тривоги проникали у мій розум. А що як я не хочу бути мамою? Після пологів я не відчувала того постійного "дива", про яке говорили інші мами. Моє серце також боліло за жінок, які прагнули бути матерями, і я відчувала себе егоїсткою через те, що не насолоджувалася кожною хвилиною материнства.
Чи це робило мене поганою мамою? Чи я одна так почувалася?
У пошуках чудового
Я написала повідомлення кільком своїм подругам, у яких також недавно народилися діти. Я відчула полегшення, почувши, що у них також були важкі дні (і ночі). Розмовляючи з ними, я несподівано зрозуміла:
Можливо, ми використовуємо слово чудово, щоб описати материнство, тому що воно може бути водночас і важким, і неймовірним.
Я відчувала роздратування через те, що ми використовували слово чудове, щоб описати материнство, замість таких слів, як складне, безкорисливе, всепоглинаюче, слова, які здавалися мені дуже реальними, оскільки моя дитина покладалася на мене весь час. Я майже бажала, щоб та жінка в церкві запитала: "Бути мамою так важко. Правда?"
Раптом мені на думку спали слова з гімну: "О, як осягнути Ісусові милості!":
"Oh, it is wonderful, wonderful to me!" ("Як осягнуть мені цю святу любов?")
Спокута Спасителя була складною, безкорисливою і всепоглинаючою. І все ж ми описуємо її в англійській версії цього гімну, використовуючи слово чудово.
Чого я навчилася, будучи мамою
Моєму синові зараз один рік, і, озираючись назад, я усвідомлюю, що багато чого навчилася. І, що найважливіше, я наблизилася до Ісуса Христа.
Я часто розмірковую над цитатою президента Джеффрі Р. Холланд, діючого президента Кворуму Дванадцятьох Апостолів: "Жодна любов у смертному житті не наближається до чистої любові Ісуса Христа більше, ніж безкорислива любов, яку любляча мати має до своєї дитини".
Я почала краще розуміти Спасителя, коли дізналася, що означає бути матір’ю.
Я також почала глибше цінувати свою милу матусю і незліченні жертви, на які вона йшла заради мене протягом мого життя. Чудова ― це слово, яке я б використала, щоб описати її.
У Писаннях постійно згадуються матері і материнство. Коли я прочитала їх, будучи мамою, то по-новому поглянула на своє життя.
Наприклад, зараз, коли я розумію, що таке постійно няньчити дитину, Ісая 49:15 здається мені набагато реальнішим: "Чи ж жінка забуде своє немовля, щоб не пожаліти їй сина утроби своєї? Та коли б вони позабували, то Я не забуду про тебе!"
Моє тіло фізично не може забути, що в мене є дитина, яка залежить від мене, але все ж таки це не можна порівняти з досконалою, вічною любов’ю Спасителя до нас.
Виховання сина, допомогло мені краще зрозуміти обіцяні благословення моїх храмових завітів і посилило мою рішучість бути прикладом учень мого Спасителя.
Кожен день у ролі мами приносить суміш випробувань і радості, що чудово описує, чому бути мамою може бути "чудово", навіть якщо здається що це не так.
Хоча я не завжди почуваюся "чудовою" мамою, я сподіваюся, що кожного дня зможу ставати все більше і більше схожою на мого Спасителя Ісуса Христа і навчати свого сина, як іти Його слідами.