Для молодят
Пошук гармонії серед культурних відмінностей у нашому шлюбі
Зосередженість на Христі допомагає мені знати, хто я є і ким я можу стати у шлюбі.
Ми з чоловіком виросли в різних країнах. Насправді, — на різних континентах.
Отже, як ви могли здогадатися, було декілька відмінностей, які кожен з нас привніс у наш шлюб: звички, манери, погляди на життя. Та навіть якщо не брати до уваги наші культурні відмінності, ми дуже відрізняємося в багатьох інших аспектах. Хоча іноді це викликало напруження, ми обоє знали, що ті відмінності не йдуть ні в яке порівнянні з тим, що нас об’єднує: нашою любов’ю до євангелії Ісуса Христа.
Плануючи весілля, ми досить багато говорили про те, яким буде наш шлюб. Виявилося, що у нас були різні очікування щодо того, як ми будемо справлятися зі своїми ролями чоловіка і дружини, а згодом і батьків, і це пригнічувало мене.
У документі “Сім’я: Проголошення світові” сказано: "Чоловік і дружина мають урочисту відповідальність любити одне одного… і піклуватися одне про одного".
Існує багато додаткових способів виконання наших подружніх ролей, виходячи з нашого характеру та особистого досвіду. Але під час підготовки до шлюбу і створення власної сім’ї мені потрібно було дізнатися, якою супутницею життя і якою людиною я маю бути — і стати — за задумом Бога.
Моя роль супутниці життя?
Плануючи наше весілля, я часто роздумувала, як у найближчому, так і у віддаленому майбутньому на наш шлюб вплинуть наші з чоловіком відмінні культури та досвід.
Поки я розмірковувала, мені постійно спадав на думку один виступ з генеральної конференції: "Культура Христа" старійшини Уільяма К. Джексона, сімдесятника. У цьому виступі він описує, як живучи за євангелією Спасителя і прагнучи бути схожими на Нього, ми створюємо культуру, подібну до Христової, в наших домівках, серед наших однолітків і скрізь, де ми знаходимося. Він сказав: “Культура Христа допомагає нам бачити себе такими, якими ми є насправді, і коли ми дивимося на це через призму вічності, загартовані праведністю, це допомагає нам отримати більше можливостей виконувати великий план щастя”.
"У чому полягає моя роль дружини?" Запитала я себе відразу після укладення шлюбу. Але питання, яке мені насправді потрібно було поставити, було таким: "Ким Небесний Батько хоче мене бачити?" Я хотіла працювати над тим, щоб з Божою допомогою стати найкращою версією себе, і створити шлюб, зосереджений на Ісусі Христі.
Що стосується нас, то нам потрібно було навчитися взаємодіяти, беручи до уваги відмінності в культурах і методах виховання. Ми також виявили, що обставини можуть часто змінюватися, і нам потрібно адаптувати нашу взаємодію до кожної ситуації.
Процес призвичаєння
Нам потрібно було не лише пристосовуватися до ситуації, яка постійно змінювалася, нам також потрібно було призвичаюватися одне до одного. І цей процес досі триває! У міру того, як наше життя продовжує змінюватися, змінюємося і ми.
Мені, людині, яка з любов’ю згадує своє дитинство і дуже любить свою сім’ю, спочатку було важко пристосуватися до традицій мого чоловіка. Так само і йому. Іноді у нас виникали гарячі дискусії про те, хто більш "правий", — часом це стосувалося навіть того, як мити раковину на кухні.
Однак невдовзі я зрозуміла, що у більшості випадків бути в гармонії зі своїм подружжям важливіше, ніж бути правою. Суперечки і жахливі почуття, що залишалися після сварки, ніколи не вартували того, щоб робити все по-моєму. Мені потрібно було не лише пристосуватися до життя з чоловіком, але створити абсолютно нове життя — разом з ним. Ми почали об’єднувати обидві наші культури (наші національності та культури наших сімей), щоб створити свою власну.
Як ми створили нашу власну сімейну культуру, зосереджену на Спасителі? Як ми все ще створюємо її?
Ми жертвуємо своєю гординею. Ми пропонуємо розуміння та співчуття замість того, щоб намагатися "виграти" в суперечці. Ми пам’ятаємо якими є наші пріоритети: любити й поважати одне одного так, як би це робив Христос, зберігати присутність Духа в нашому домі, уникаючи суперечок.
І досі щодня ми з чоловіком дізнаємося про те, хто ми є як особистості і як подружжя. Хоча наш різноманітний досвід і культура до шлюбу є важливими, найважливіша культура, яка може допомогти нам зрозуміти, ким ми є, — це культура, зосереджена на Ісусі Христі.
Культура Христа у шлюбі
Якою насправді є культура Христа? Старійшина Джексон сказав, що вона "допомагає нам отримати більше можливостей виконувати великий план щастя", але що це означає?
Для мене культура Христа — це культура процесу становлення. Це означає бачити потенціал у собі та інших, перш за все у моєму шлюбі. Мій досвід життя у шлюбі відносно короткий, але цього було достатньо, щоб зрозуміти, що шлюб — це один з найкращих способів, у який Небесний Батько допоміг мені стати кращою людиною і послідовницею Христа.
Якими б не були нові ситуації та обставини, з якими ви вчитеся давати раду у своєму шлюбі, знайте, що коли ви шануєте свої завіти і виявляєте своєму подружжю милосердя, прощення і підтримку, ви знайдете Христа у ваших стосунках.