З рубрики Щотижневі послання для дорослої молоді
Неприємність перед Різдвом: урок про завіти
Украдені подарунки та нова сімейна традиція допомогли мені зрозуміти, як важливо плекати завітні стосунки з Небесним Батьком.
Ілюстрація Стівена Нільсена
Я виріс в Американському Самоа і був одним з 13 дітей у сім’ї. Усі ми жили в маленькому будиночку з трьома спальнями в селі Леоне. Різдво завжди було особливим для нашої сім’ї — це був час поміркувати про народження і Спокуту Ісуса Христа, а також час служити і дарувати.
Якось на Різдво, старанно працюючи і відкладаючи кошти, мої батьки купили кожному з нас по подарунку і поклали їх під ялинку. Ми були такі щасливі!
Але одного ранку перед Різдвом мій старший брат розбудив нас з жахливою новиною: всі подарунки було вкрадено. Хтось пробрався вночі і забрав їх усі.
З того сумного досвіду народилася нова традиція. Після цього кожного Різдва ми спали біля ялинки, щоб оберігати свої подарунки.
Яким би смішним і водночас сумним не був той спогад, він навчив мене більшого, ніж просто обережності з різдвяними подарунками — він нагадав мені, як важливо оберігати наші завітні стосунки з Небесним Батьком і ставити їх на перше місце.
Нагадування про наші завітні стосунки
Президент Рассел М. Нельсон часто наголошував на важливості завітів. Він сказав: “Укладаючи завіт з Богом, ми назавжди змінюємо з Ним свої стосунки. Завдяки цьому на нас проливається ще більше любові й милості. Це впливає на те, ким ми є і як Бог буде допомагати нам ставати такими, якими ми можемо стати”.
Так само, як моя сім’я оберігала наші подарунки, нам слід дбати про завітні стосунки з Небесним Батьком, які є найціннішими для нас. Нам треба берегти їх. Але як нам це робити у світі, сповненому всіляких відволікань? Ось кілька ідей, які допомогли мені:
1. Визначте для себе непорушні пріоритети
В молодості, балансуючи між навчанням, футболом і побаченнями в Університеті Бригама Янга, я часто почувався приголомшеним. Саме тоді я зрозумів, що мені потрібно встановити “непорушні пріоритети”, яких я буду дотримуватися, незважаючи ні на що.
Проведення часу з Господом і зосередженість на Ісусі Христі стали одними з таких пріоритетів. Кожного ранку у мене запланована зустріч з Господом, коли я “розпаковую” Писання і послання з останньої генеральної конференції. Ця щоденна практика приносить мені краплину духовного досвіду і задає тон моєму дню.
Президент Нельсон сказав: “Зараз для нас час зробити учнівство нашим найвищим пріоритетом”. Попри те, що час, проведений з Господом, є моїм пріоритетом, це не усуває життєві труднощі чи відволікання, але допомагає мені долати їх з Його силою.
Президент Нельсон також навчав: “Брати на себе ярмо Спасителя, поєднуючи себе з Ним, означає, що Він зміцнюватиме вас і ви матимете доступ до Його викупительної сили”. Коли ви встановите для себе непорушні пріоритети і поставите на перше місце ваші завітні стосунки з Господом, ваші труднощі стануть більш керованими і ви щодня матимете духовний досвід, який буде вас зміцнювати.
Отже, якими будуть ваші непорушні пріоритети? Як ви можете бути певні, що ставите стосунки з Богом у пріоритет щодня — день у день?
2. Прикладайте духовні зусилля
Встановлення непорушних пріоритетів — це лише початок; нам також потрібно докладати духовних зусиль. Іноді ми знаємо, що робити — читати Писання, молитися, відвідувати церкву — але нам не вистачає мотивації. Так бувало і зі мною.
Старійшина Девід А. Беднар, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Віра в Христа веде до праведних дій, які збільшують наш духовний потенціал і силу”.
Коли я відчуваю, що мені не вистачає мотивації для духовних зусиль, я молюся про бажання і силу діяти. І коли я це роблю, то помічаю, що прірва між мною і Господом зникає. Мої завітні стосунки з Небесним Батьком, як і будь-які стосунки, вимагають зусиль. Це не контрольний список, а процес, який я свідомо підтримую все життя.
3. Знаходьте можливості для служіння
Коли я зміцнюю свої завітні стосунки з Небесним Батьком та Ісусом Христом, Дух часто скеровує мене до служіння іншим. Це скерування ще більше поглиблює мій зв’язок з Богом. Дух не чекає на Різдво. Ми можемо служити щодня в наших домівках, церквах і громадах.
У світі, сповненому ізоляції та відчуження, один із найкращих способів відчути тісніший зв’язок — це звернути свій погляд назовні і служити іншим. Як свідчив цар Веніямин, коли ми служимо іншим, ми служимо Небесному Батькові (див. Мосія 2:17).
Коли ми стаємо недбалими у своїх завітних стосунках, то втрачаємо нашу здатність по-справжньому змінювати світ. Як навчав старійшина Беднар: “Кожен прояв безкорисливого служіння допомагає нам краще пізнати Господаря, Якого ми представляємо, і кожен вчинок наближає нас до Нього”. Коли ми активно шукаємо способів послужити, то не лише благословляємо життя інших, але й зміцнюємо свій особистий зв’язок з Небесним Батьком, зміцнюючи нашу відданість своїм завітам.
Нехай завіти скеровують ваше життя
Так само, як ми захищали свої подарунки, нам потрібно захищати наші завітні стосунки і ставити їх на перше місце.
Багатьом з нас доводиться приймати важливі рішення — стосовно навчання, побачень, кар’єри чи місії. Легко відчувати невпевненість або невідповідність. Коли я так почуваюся, то дозволяю своїм завітам скеровувати мене.
Що зобов’язують вас робити ваші христильні та храмові завіти? Які благословення вам пообіцяв Бог?
Коли ви ставите свої завітні стосунки на перше місце, все інше починає ставати на свої місця. Президент Нельсон сказав: “Радість, яку ми відчуваємо, не має майже нічого спільного з обставинами нашого життя і цілком залежить від того, на чому зосереджене наше життя”. Відчуття любові і радості Спасителя — це, безперечно, найкращий Різдвяний подарунок, який ми можемо отримати.