5 способів впоратися з неприємними спогадами про місію
Повернення з місії — це нова сторінка життя, і природно, що ви можете почуватися невпевнено.
Коли ми уявляємо собі місію, на думку спадають моменти, які змінюють життя, щиросердне служіння і глибоке духовне зростання. Ми ще уявляємо собі й непрості часи, малюючи в нашій уяві, що зможемо подолати їх без особливих зусиль.
Але що відбувається, коли ваша місія йде не так, як ви планували? Якщо ви повертаєтеся додому розчаровані, спантеличені або навіть менш впевнені в собі, ніж раніше?
Реальність така: деякі місії складаються не зовсім так, як очікувалося (хоча надзвичайні ситуації трапляються дуже рідко). Дійсно, через складний характер місій нерідко колишні місіонери стикаються зі складними питаннями.
Дехто може розмірковувати:
“Чи достатньо я зробив чи зробила?”
“Чому зараз я відчуваю більшу невпевненість, ніж раніше?”
Або навіть: “Чому після стількох жертв я не настільки щасливий(а), як очікував(ла)?”
Якщо життя після місії здається непростим, ви, можливо, також запитуєте: “Як мені відчути обіцяні благословення від служіння?”
Ці почуття реальні, і ви не самотні. Намагаючись впоратися з неприємними спогадами про місіонерський досвід, розгляньте кілька таких ідей:
1. Шукайте скерування від правильних людей
Важливо поговорити з кимось, хто може допомогти вам правильно осмислити ваш досвід і звернутися до Ісуса Христа, наприклад, з друзями, яким ви довіряєте, провідниками Церкви або психологом.
Уникайте людей, які можуть критикувати ваші почуття, або тих, хто у всьому звинувачує саму вашу місію. Натомість знайдіть людину з урівноваженою думкою — яка допоможе осмислити ваш досвід без докорів сумління, заохочуючи виявити свободу волі та відповідальність.
Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Зверніться зі своїм запитанням до Господа і до інших надійних джерел. Навчайтеся з бажанням повірити, а не з надією, що ви зможете знайти недолік”.
Зі Спасителем ви зможете наповнити сенсом вашу місію, яким би важким не був ваш досвід. Я розмовляла з колишніми місіонерами, які роками відкладали обмірковування і усвідомлення складного досвіду служіння на місії. Але не обов’язково носити біль роками — не чекайте, щоб розпочати. Ви можете почати процес зцілення за допомогою Спокути Ісуса Христа вже зараз.
2. Дозвольте собі сумувати
Цілком нормально відчувати смуток, якщо ваша місія пройшла не зовсім так, як ви очікували. Такий смуток — визнання того, що щось не пішло за планом, — допоможе загоїти рани. Думки на кшталт: “Все пройшло не так, як я очікував(ла), і це нормально”, зможуть допомогти вам прийняти реальність, відчути і пережити сум та рухатися далі.
З іншого боку, думки на кшталт: “Мабуть, зі мною щось не так” можуть призвести до розчарування і завести у глухий кут. Прийняття свого досвіду та почуттів такими, якими вони є, без звинувачень, відкриває двері до зцілення.
Старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, свідчив: “Я пізнав, що якщо ми наближаємося до Бога і простягаємо руку, щоб торкнутися Його, то дійсно знаходимо зцілення, мир і радість”.
3. Контролюйте свої думки і почуття
Ваше ставлення до місії визначається думками, на яких ви зосереджуєтеся. Спробуйте записати свої думки про місію. Які з них приносять вам спокій? Які з них викликають у вас розчарування?
Ваша свобода волі — це не лише ваші вчинки, але й ваші думки. Поступово змінюючи своє ставлення до місії, ви можете змінити свої почуття щодо неї. Зцілення починається з цієї внутрішньої зміни — однієї думки за раз, але лише тоді, коли ви готові.
4. Обирайте милосердя і прощення
Можливо, ви спілкувалися з людьми — напарниками, провідниками або іншими — чиї дії викликали у вас розчарування або образу. Важливо пам’ятати, що їхня поведінка відображає їхні власні труднощі, а не вашу цінність. Кожен відчуває стрес, тиск та емоції, які іноді призводять до поганої поведінки. Хоча це й не виправдовує їх, усвідомлення того, що їхні дії були пов’язані не особисто з вами, може допомогти вам позбутися образи. Це дасть вам змогу рухатися далі, маючи спокій.
Президент Нельсон також навчав: “Я запрошую вас виявити особисті конфлікти, які тягнуть вас донизу, і позбутися їх. Що, як не це, може бути кращим способом висловити вдячність Ісусу Христу за Його Спокуту? Якщо, на ваш погляд, прощення на даному етапі неможливе, моліться, аби отримати допомогу, яка приходить через спокутуючу кров Ісуса Христа. Якщо ви так зробите, я обіцяю вам мир в особистому житті й великий духовний ривок”.
5. Будьте добрими до себе
Повернення з місії — це нова сторінка життя, і природно, що ви можете почуватися невпевнено. Ваші почуття цілком зрозумілі. Тож замість того, щоб засуджувати себе, практикуйте співчуття до себе. Терпляче ставтеся до себе і довіряйте, що коли ви звернетеся до Спасителя й скористаєтеся силою, яку Він дав вам для змін і зростання, то Він допоможе вам знайти зцілення й визначеність, яких ви прагнете.
Пам’ятайте, що найглибший духовний ріст часто відбувається в несподіваний час. Якщо ви прагнутимете допомоги, навчатиметеся бути терпеливими до себе та інших і “на розум свій не поклада[тиметеся]” (Приповісті 3:5), ви відчуєте мир.
Небесний Батько та Ісус Христос довіряють вам, і ви можете довіряти Їм та Їхньому плану щастя, в якому завжди будуть моменти духовного зростання та труднощів.
Ви можете навчитися пом’якшувати розчарування, виявляючи розуміння, доброту і співчуття — ті самі розуміння, доброту і співчуття, які має до вас наш Спаситель.