Я опинилася у пастці своєї ситуації. Бог проклав шлях уперед

Авторка: Кеерті Бадугу

Коли ми з братом залишилися з боргами наших батьків, то не знали, чи зможемо колись побудувати краще майбутнє.

Після того як наша мама несподівано померла, ми з братом не лише горювали — ми також опинилися у фінансовій кризі.

Наш батько помер багато років тому, і коли мама виховувала нас, вона часто позичала іншим гроші в скрутні часи. На жаль, її щедрість призвела до того, що в неї не було достатньо грошей, щоб сплатити власні борги, і ми з братом залишилися відповідальними за виплату її позик.

Ми обоє все ще закінчували навчання і не почали працювати, тож дуже хвилювалися, як виплачувати борги і покривати свої щомісячні витрати.

Ми не знали, що робити, тож звернулися по допомогу до Небесного Батька.

У пошуках шляху

Після багатьох молитов ми з братом відчули натхнення звернутися за фінансовою порадою до друзів, які добре складали бюджет. Ми розглядали можливість продати свій будинок, бо у нас не було достатньо грошей, щоб щомісяця на додаток до інших позик сплачувати ще й за нього. Але за їхньою порадою ми вирішили продавати цінні речі з дому, щоб покривати ці витрати, поки я не закінчу навчання і не знайду роботу.

Якимось чином у нас завжди було достатньо грошей, щоб погашати позики.

Попри це диво, іноді я все одно занепадала духом. Я багато працювала і хотіла зосередитися на своєму майбутньому. Я мала власні мрії, зокрема служіння на місії, але все це здавалося недосяжним, навіть якщо б ми змогли виплатити борги.

Я помолилася Небесному Батькові й розповіла Йому про своє бажання. Я пообіцяла Йому зробити все, що в моїх силах, аби це сталося, і попросила Його показати мені шлях, щоб я могла би служити на місії.

Попри моє свідчення про важливість самозабезпечення і десятини, було дуже спокусливо не платити її повністю, доки ми не впораємося з боргами. Але я намагалася пам’ятати про благословення, обіцяні за те, що ми ставимо Господа на перше місце, — і ми сплачували всю суму повністю (див. Малахія 3:10–11). Я також знайшла надію в цих словах від Господа: “Моя мета — забезпечити Моїх святих, бо все є Моїм” (Учення і Завіти 104:15).

Зрештою, я продовжувала довіряти розкладу Небесного Батька, виявляючи терпіння і вірячи, що Він не байдужий до мого життя.

Коли поєднуються наполеглива праця й небесна сила — відбуваються чудеса

Згодом після закінчення університету мій брат також знайшов роботу. Ми й далі свідомо ставилися до витрат, спрямовуючи всі зайві кошти на, здавалося б, нескінченні борги.

Через чотири роки ми внесли останній платіж за позиками. Я не могла в це повірити — нам якось вдалося прожити, закінчити навчання і вчасно сплатити ці борги. Яким полегшенням було більше не відчувати того фінансового тягаря на своїх плечах! Я знала, що Небесний Батько нам допоміг.

Це було справжнє диво.

Завдяки цьому випадку я дізналася, що Господь буде звеличувати наші зусилля, якщо у нас є віра і ми старанно працюємо. Він обіцяв нам: “Я буду праворуч і ліворуч від вас, і Мій Дух буде у ваших серцях, а Мої ангели — навколо вас, щоб підтримувати вас” (Учення і Завіти 84:88).

Коли мої обставини здавалися безвихідними, Господь проклав шлях (див. 1 Нефій 3:7).

Терпляче чекаючи Господа

Ми, доросла молодь, іноді можемо чекати, коли Господь змінить обставини. Можливо, ми стикаємося з труднощами в сім’ї, шукаємо нову роботу або можливість, чи просто дійсно хочемо знати, куди рухатися далі. Я не знаю, чому ми іноді повинні чекати на благословення, але я знаю, що Небесний Батько знає про наші обставини і наші бажання.

Після моїх постійних, невпинних зусиль і чудес Господа я зрештою змогла поїхати на місію. Мить, коли я усвідомила, що це — у межах досяжного, була справжнім чудом. Я не уявляла, як цього досягти, але знала, що на мої молитви прийшла відповідь.

Президент Джеффрі Р. Холланд, діючий президент Кворуму Дванадцятьох Апостолів, радив:

“Зустріньте свої особисті труднощі, знаючи, що з вірою все зрештою у вас вийде…

Я благословляю вас, благаю вас, бути терпеливими і наполегливими, бо ваш Небесний Батько у Своїй мудрості знаходить найкращий спосіб часто давати вам те, про що ви просите, і неодмінно давати вам те, чого ви потребуєте”.

Я все ще намагаюся зрозуміти, в якому напрямку рухатися далі в житті. Іноді, коли ми чекаємо Господа, буває важко побачити Його руку в нашому житті. Але я знаю, що з непохитною вірою в Нього ви знатимете, що Він не відсторонений — що Він не зникає, коли ви Його потребуєте. Натомість Він з вами, Він скеровує вас крок за кроком до світлого майбутнього, заради якого ви працюєте.

Вірте, що Він прокладе вам шлях уперед — так само, як проклав для мене.