Як Бог може допомогти нам вибрати шлях

У найважчий момент я звернулася до Ісуса Христа. Коли я почала глибше Його пізнавати й відчула Його любов, у мене виникло глибоке бажання йти за Ним. Я почала робити те, що наближало мене до Нього: щодня читала Книгу Мормона, молилася і ходила до церкви щонеділі. Я намагалася жити за вищими нормами, навіть коли потрібна була велика сміливість, щоб жити не так, як мої друзі.

І коли я вирішила поставити Христа на перше місце, все інше почало ставати на свої місця.

Наприклад, я записалася на церковний курс із самозабезпечення, де мене навчали принципів управління бізнесом, що дало мені сміливість розпочати власний бізнес. Моя щойно відновлена віра допомогла мені спробувати йти новим шляхом і подолати страх невдачі.

Небесний Батько також скеровував мене у моїх стосунках. Кілька друзів припинили зі мною спілкуватися, але я мала благословення знайти нових друзів у Церкві. Я зблизилася зі своїми батьками та молодшими братами і сестрами, а також стала почуватися впевненіше, коли ходила на побачення. Господь сказав: “Шукайте старанно, моліться завжди і будьте віруючими, і все спрацює вам на благо” (Учення і Завіти 90:24).

Я відчула, що нарешті задоволена своїм життям. Мій бізнес ішов чудово. Я знайшла для себе хорошу квартиру. Мої стосунки з людьми приносили задоволення.

Але коли я думала про те, як сильно Бог мені допоміг, у мене незмінно виникало почуття, що я хочу робити більше, аби ділитися Його євангелією з іншими. Я думала про служіння на місії, але що станеться, якщо я втрачу все, над створенням чого так важко працювала?

Однієї неділі я молилася і постилася, щоб дізнатися, чи потрібно мені було служити на місії. Раніше Бог допомагав мені дізнатися, яким шляхом іти в житті, і я вірила, що Він зможе допомогти мені знову.

Я пішла в церкву зі своїм двоюрідним братом у приход, який знаходився далеко від моєї домівки. Я була здивована, побачивши там сестру-місіонерку, з якою потоваришувала рік тому. Я знала, що не випадково зустріла її під час посту.

Після церкви я поділилася з нею своїми страхами стосовно втрати всього, що було хорошим у моєму житті. Моя подруга сказала: “Я була у подібній ситуації перед місією. Здавалося, що не варто їхати, бо все складається так ідеально. Але я знала, що Господь хотів, аби я служила”.

Після нашої розмови відчуття, що слід служити на місії, стало сильнішим. Я відчула, що Небесний Батько допомагав мені ще раз дізнатися, яким шляхом іти. Мені лише потрібно було діяти і довіряти Йому. Тож наступного дня я почала заповнювати документи для служіння на місії.

Дехто може подумати: “Навіщо жертвувати всім заради служіння на місії?” Але я вірю, що якщо роблю те, що Він просить, Небесний Батько допоможе мені з усім розібратися.

Коли я повністю довіряю Богу, Він допоможе мені знайти мій життєвий шлях. Я дізналася, що я — Його особлива дитина і що Він дає мені унікальні можливості наближатися до Нього. Завдяки тому, що я знаю, що я Його дочка, мені не потрібно йти дорогами світу, бо знаю, що у Бога є кращий шлях.

Старійшина Патрик Керон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав: “Наш люблячий Батько наглядав за Сотворінням цієї Землі, основною метою якого було надати нам із вами можливість… скористатися нашою, даною нам Богом, свободою морального вибору, щоб вибирати Його, навчатися і зростати, помилятися, каятися, любити Бога і наших ближніх і одного дня повернутися додому до Нього”.

Я вражена тим, як Бог скеровував моє життя. Скориставшись своєю свободою волі, щоб піти цим новим шляхом і служити на місії, я відчула, як світло і любов Ісуса Христа вгамовують мої страхи. Я знаю, що коли повернуся додому, то зможу впевнено приймати більше рішень, якщо продовжуватиму довіряти Небесному Батьку та Ісусу Христу.

Коли ви намагаєтеся слідувати за Небесним Батьком, Він допоможе вам довіряти вашій свободі вибору, незалежно від того, яким шляхом ви підете, якщо цей шлях веде вас назад до Нього.