Старий Завіт. Посібник для вчителя семінарії

Зміст
Титульна сторінка
Вступ до посібника “Старий Завіт. Посібник для вчителя семінарії”
Уроки для вивчення Старого Завіту
- Ласкаво просимо до Старого Завіту
- Мойсей 1; Авраам 3
- Буття 1–2; Мойсей 2–3; Авраам 4–5
- Буття 3–4; Мойсей 4–5
- Буття 5; Мойсей 6
- Мойсей 7
- Буття 6–11; Мойсей 8
- Буття 12–17; Авраам 1–2
- Буття 18–23
- Буття 24–33
- Буття 37–41
- Буття 42–50
- Вихід 1–6
- Великдень
- Вихід 7–13
- Вихід 14–18
- Вихід 19–20; 24; 31–34
- Вихід 35–40; Левит 1; 4; 16; 19
- Числа 11–14; 20–24; 27
- Повторення закону 6–8; 15; 18; 29–30; 34
- Ісус Навин 1–8; 23–24
- Суддів 2–4; 6–8; 13–16
- Рут; 1 Самуїлова 1–7
- 1 Самуїлова 8–10; 13; 15–16
- 1 Самуїлова 17–18; 24–26; 2 Самуїлова 5–7
- 2 Самуїлова 11–12; 1 Царів 3; 6–9; 11
- 1 Царів 12–13; 17–22
- 2 Царів 2–7
- 2 Царів 16–25
- 2 Хроніки 14–20; 26; 30
- Ездра 1, 3–7; Неемія 2, 4–6, 8
- Естер
- Йов 1–3; 12–14; 19; 21–24; 38–40; 42
- Псалми 1–2; 8; 18 (19)–32 (33); 39 (40); 45 (46)
- Псалми 48 (49)–50 (51); 60 (61)–65 (66); 68 (69)–71 (72); 76 (77)–77 (78); 84 (85)–85 (86)
- Псалми 101 (102)–102 (103); 109 (110); 114 (116)–118 (119); 126 (127)–127 (128); 134 (135)–138 (139); 145 (146)–150
- Приповісті 1–4; 15–16; 22; 31; Eкклезіяст 1–3; 11–12
- Ісая 1–12
- Ісая 13–14; 22; 24–30; 35
- Ісая 40–49
- Ісая 50–57
- Ісая 58–66
- Єремія 1–3, 7, 16–18, 20
- Єремія 31–33; 36–38; Плач Єремії 1; 3
- Єзекіїль 1–3; 33–34; 36–37; 47
- Даниїл 1–7
- Осія; Йоіл
- Амос; Овдій; Йона
- Михей; Наум; Авакум; Софонія
- Огій 1–2; Захарій 1–4; 7–14
- Малахія
Уроки з Підготовки до життя
- Опанування доктрини. Пошук відповідей на мої запитання
- Навички вивчення Писань
- Заради зміцнення молоді: робити вибір
- Досягнення самозабезпечення
- Фізичне та емоційне здоров’я
- Підготовка до майбутнього навчання та працевлаштування
- Успіх у навчанні
- Підготовка до служіння на місії
- Підготовка до відвідування храму
- Учення провідників Церкви
Додаток

Єремія 31: Він запише Свій закон у наших серцях

“Єремія 31: Він запише Свій закон у наших серцях”, Старий Завіт. Посібник для вчителя семінарії (2026)

“Єремія 31: Він запише Свій закон у наших серцях”, Старий Завіт. Посібник для вчителя семінарії

Єремія 31–33; 36–38; Плач Єремії 1; 3. Урок 134

Єремія 31

Він запише Свій закон у наших серцях

Як може діяти людина, якщо вона знає євангелію Ісуса Христа розумом, але своїм серцем її не відчуває? Чи може бути так, що вона діятиме, не відчуваючи сили любові Спасителя? Як наші вчинки змінюються, коли ми відчуваємо любов Небесного Батька та Ісуса Христа у своєму серці? Єремія 31 обіцяє нам, що коли ми навернемося до Господа, Він запише Свій закон у наших серцях (див. Єремія 31:18, 33). Цей урок може допомогти студентам зрозуміти, що означає мати євангелію Спасителя записаною в їхніх серцях.

Підготовка студентів: попросіть студентів поставити членам сім’ї і друзям таке запитання: “Чим відрізняється знання євангельської істини розумом від відчуття її серцем?” Студенти можуть підготуватися розповісти про те, що вони обговорювали.

Можливі навчальні завдання

Знати щось у своєму розумі і відчувати це у своєму серці

На початку уроку запропонуйте студентам відповісти на наведене далі запитання.

В яких ситуаціях ми можемо знати, що маємо щось зробити, але нам важко дійсно це зробити?

Студенти можуть навести такі приклади: вчасно лягати спати, вибирати корисну їжу або виконувати домашні завдання до встановленого терміну. Допоможіть студентам зрозуміти, що це нормально — відчувати труднощі, узгоджуючи свої дії з тим, що, як ми знаємо, є правильним. Так само може бути, коли йдеться про знання і дії на основі того, що ми знаємо про євангелію Ісуса Христа. Ми можемо знати, чого вимагає євангелія Спасителя, але не завжди живемо відповідно до цього знання. Незважаючи на це, ми можемо намагатися, щоб Спаситель і Його євангелія мали вплив на все, що ми робимо.

Те, що ми знаємо про наслідування Спасителя, не завжди відображається у наших діях. Старійшина Д. Тодд Крістофферсон, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, поставив запитання, яке може часом виникати у нас в таких ситуаціях:

Як ви можете зробити так, щоб євангелія Ісуса Христа не лише впливала на ваше життя, але скеровувала його, щоб вона справді проникла у ваше єство? (“Ти ж колись, як навернешся”, Ліягона, трав. 2004, с. 11)

Під час вивчення Єремія 31 запрошуйте Святого Духа допомогти вам у пошуку того, як зробити так, щоб євангелія Спасителя “проникла у ваше єство”.

Єремія провіщає благословення Спасителя Ізраїлеві

Для виконання цього навчального завдання ви можете організувати студентів у групи по три особи. Попросіть кожного члена групи прочитати один із наведених далі уривків і поділитися своїми відповідями на запитання з іншими членами групи.

Попередивши про наслідки, яких зазнають злочестиві в останні дні (див. Єремія 30:23–24), Єремія пророкував, що Господь знову збере до Себе Свій завітний народ.

Прочитайте вказані далі уривки і знайдіть, що зробить Господь для Свого народу:

Єремія 31:1–3

Єремія 31:6–10

Єремія 31:17–20

Які благословення ви знайшли?
Чого ці запрошення навчають про Господа?

Прочитайте Єремія 31:31–33 і знайдіть, яким чином Господь продемонструє Свою любов і доброту Своєму завітному народові.

Як би ви підсумували це вчення у твердженні істини?

Допоможіть студентам визначити, що Господь обіцяє зібрати нас до Себе як Свій завітний народ і записати Свій закон у нашому серці.
Що, на вашу думку, означає мати закон Господа записаним у наших серцях?

Студенти можуть поділитися різними ідеями. Допоможіть студентам зрозуміти, що фраза, записаний в нашому серці (див. вірш 33), може означати навернення, зміну та щиросерде бажання виконувати волю Небесного Батька та Ісуса Христа. Ви можете зазначити, що Павло вдався до схожої метафори, описуючи святих у Коринті як “лист Христів… написаний не чорнилом… не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця” (2 Коринтянам 3:3).

Чи записана євангелія Спасителя у вашому серці?

Продемонструйте розуміння

Ви можете дати студентам можливість попрактикуватися у відповіді на вибране ними запитання. Студентів можна об’єднати у групи з тими, хто працював з іншим запитанням.

Ви можете попросити студентів сказати, як те, чого вони навчилися, може допомогти людині більш послідовно робити те, що вона вважає правильним. Щоб допомогти студентам продемонструвати те, що вони засвоїли і що відчули, ви можете показати наведені далі настанови.

У щоденнику навчання дайте відповіді на одне чи більше з наведених далі запитань.

Яких доказів того, що Господь записує Свій закон у вашому серці, ви шукатимете?
Що, за спонуканням, ви відчуваєте вам необхідно робити, аби запросити Спасителя записати Його євангелію у вашому серці?

Також ви можете попросити охочих студентів поділитися досвідом усвідомлення того, що Спаситель записав Свій закон у їхніх серцях. Ви можете поділитися тим, як ви відчували, що Господь записує Свій закон у вашому серці. Закликайте студентів просити допомоги у Господа і діяти відповідно до отриманих спонукань.

Додаткові джерела

Які вчинки свідчать про те, що Господь записав Свій закон у моєму серці?

Старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, сказав такі слова:

Навернення до Господа починається з непохитної відданості Богові, яка потім стає частиною нашого єства. Процес, у якому така відданість стає нашою сутністю, триває усе життя. Для цього потрібні терпіння та невпинне покаяння. Зрештою ця відданість стає частиною нашого єства, вкоріненою в нашому самоусвідомленні та постійно присутньою в нашому житті. Подібно до того, як ми ніколи не забуваємо своє ім’я, про що ще б ми не думали, ми ніколи не забуваємо відданості, яка закарбована у наших серцях…

Завдяки завітам ми стаємо вірними Спасителю, і вони допомагають нам просуватися шляхом, що веде до нашого небесного дому. Сила завітів допомагає нам зберігати могутню зміну в серці, поглиблювати наше навернення до Господа і повніше отримати образ Христа у виразі нашого обличчя. Але відданість нашим завітам, якщо вона не є цілковитою, не гарантуватиме нам нічого. (“Непохитна відданість Ісусу Христу”, Ліягона, лист. 2019, сс. 22, 23)

Старійшина Келлі Р. Джонсон, сімдесятник, навчав:

Ті, хто має віру і слово Бога глибоко у своєму серці, зможуть поглинати і долати вогненні стріли, які супротивник обов’язково пошле, щоб знищити нас. Інакше ж наша віра, надія і переконання можуть не витримати і… ми можемо стати жертвою.

Я дізнався, що якщо слово Бога глибоко вкорінене у моїй душі разом з вірою в Господа Ісуса Христа і Його Спокуту, то це дозволить мені отримувати і застосовувати силу Бога, щоб долати супротивника і все, що він може насилати на мене. Коли ми стикаємося з випробуваннями, то можемо покладатися на обіцяння Господа…

Завдяки підготовці Спаситель зростав у силі і міг протистояти усім спокусам Сатани. Коли ми наслідуємо приклад Спасителя і здійснюємо підготовку через вивчення слова Бога та поглиблення нашої віри, то також можемо отримувати і застосовувати силу Бога, щоб протистояти спокусам. (“Сила витримати”, Ліягона, лист. 2020, с. 113)

Додаткові навчальні завдання

Альтернативний варіант початку уроку

Варіант 1

На початку уроку ви можете показати зображення президента Генрі Б. Айрінга і Президента Гордона Б. Хінклі. Поділіться такою історією, яку президент Айрінг розповів на похороні Президента Хінклі.

Коли я відповідав за навчання євангелії нашої молоді в нашій семінарській програмі по всьому світу, він сказав, постукуючи мене в груди вказівним пальцем: “Геле, треба краще працювати, аби донести євангелію в їхні серця”. (“Все буде добре”, Ліягона [Пам’яті Гордона Б. Хінклі, бер. 2008], “Євангельська бібліотека”)

Запропонуйте студентам обговорити запитання, подібні до наведених далі:

Що, на вашу думку, означає мати євангелію Спасителя у своєму серці?
Чому для підлітків важливо, щоб євангелія Спасителя проникла у їхні серця?

Заохочуйте студентів шукати обіцяння Спасителя, дані через Його пророка Єремію, і запрошувати Духа на допомогу у розпізнаванні євангельських істин, які вони можуть відчувати своїм серцем.

Варіант 2

Як варіант, ви можете розпочати урок, попросивши студентів намалювати на дошці затверділе серце і м’яке серце. Ви можете сказати, що в Писаннях серце часто є символом “розуму й волі” людини (Путівник по Писаннях, “Серце”, “Євангельська бібліотека”). Щоб підготувати студентів до вивчення того, як Господь записує Свій закон у наших серцях, ви можете поставити запитання на зразок наведених далі:

Чому стан наших сердець має значення?
Якщо наші серця затверділі, що ми можемо зробити, просячи Господа допомогти пом’якшити їх?

Відчувати обіцяння Господа своїм серцем

Наведене далі завдання може допомогти студентам у вивченні деяких великих благословень, обіцяних Господом Своєму завітному народові. Виберіть деякі або всі вказані нижче уривки з Писань і запишіть їх на смужках паперу. Об’єднайте студентів у пари або в невеликі групи. Запропонуйте кожній групі вибрати смужку паперу для опрацювання уривка. Групи можуть підготуватися до розповіді про благословення, які вони визначили.

Єремія 31:13–14

Єремія 31:16–17

Єремія 31:34

Єремія 32:17–19

Єремія 32:26–27

Єремія 33:6–8

Після опрацювання віршів представник від кожної групи може записати на дошці посилання на уривок з Писань і благословення Господа.

Музика євангелії в наших серцях

Щоб допомогти студентам зрозуміти відмінність між розумінням істин нашим розумом і відчуттям їх нашим серцем, ви можете показати відео “The Music of the Gospel” (Музика євангелії) [5:42].

5:42

Після перегляду відео ви можете запитати студентів, у чому може полягати відмінність між знанням євангельських істин розумом і відчуттям їх серцем. Студенти можуть навести приклади зі свого життя.

Непохитна сила закону Господа, записаного в серцях

Студентам може бути корисно ознайомитися із прикладами людей, які мали закон Господа, записаний у їхніх серцях. Ви можете запропонувати студентам розповісти історію з Писань про людину або групу людей, які дозволили Спасителю записати Його закон в їхніх серцях. Якщо студенти потребуватимуть додаткового скерування, ви можете навести кілька прикладів, як-от:

учні в Єрусалимі після воскресіння Спасителя (див. Дії 2:37–42);
ламанійці в часи царя Ламонія (див. Алма 23:5–8);
нефійці після явлення Спасителя (див. 4 Нефій 1:2, 15–18).

Після того, як студенти наведуть свої приклади, ви можете запитати їх, які уроки ми можемо винести з того, що відчували ці люди, і що вони робили, що привело до зміни в їхніх серцях.