Старий Завіт. Посібник для вчителя семінарії

Зміст
Титульна сторінка
Вступ до посібника “Старий Завіт. Посібник для вчителя семінарії”
Уроки для вивчення Старого Завіту
- Ласкаво просимо до Старого Завіту
- Мойсей 1; Авраам 3
- Буття 1–2; Мойсей 2–3; Авраам 4–5
- Буття 3–4; Мойсей 4–5
- Буття 5; Мойсей 6
- Мойсей 7
- Буття 6–11; Мойсей 8
- Буття 12–17; Авраам 1–2
- Буття 18–23
- Буття 24–33
- Буття 37–41
- Буття 42–50
- Вихід 1–6
- Великдень
- Вихід 7–13
- Вихід 14–18
- Вихід 19–20; 24; 31–34
- Вихід 35–40; Левит 1; 4; 16; 19
- Числа 11–14; 20–24; 27
- Повторення закону 6–8; 15; 18; 29–30; 34
- Ісус Навин 1–8; 23–24
- Суддів 2–4; 6–8; 13–16
- Рут; 1 Самуїлова 1–7
- 1 Самуїлова 8–10; 13; 15–16
- 1 Самуїлова 17–18; 24–26; 2 Самуїлова 5–7
- 2 Самуїлова 11–12; 1 Царів 3; 6–9; 11
- 1 Царів 12–13; 17–22
- 2 Царів 2–7
- 2 Царів 16–25
- 2 Хроніки 14–20; 26; 30
- Ездра 1, 3–7; Неемія 2, 4–6, 8
- Естер
- Йов 1–3; 12–14; 19; 21–24; 38–40; 42
- Псалми 1–2; 8; 18 (19)–32 (33); 39 (40); 45 (46)
- Псалми 48 (49)–50 (51); 60 (61)–65 (66); 68 (69)–71 (72); 76 (77)–77 (78); 84 (85)–85 (86)
- Псалми 101 (102)–102 (103); 109 (110); 114 (116)–118 (119); 126 (127)–127 (128); 134 (135)–138 (139); 145 (146)–150
- Приповісті 1–4; 15–16; 22; 31; Eкклезіяст 1–3; 11–12
- Ісая 1–12
- Ісая 13–14; 22; 24–30; 35
- Ісая 40–49
- Ісая 50–57
- Ісая 58–66
- Єремія 1–3, 7, 16–18, 20
- Єремія 31–33; 36–38; Плач Єремії 1; 3
- Єзекіїль 1–3; 33–34; 36–37; 47
- Даниїл 1–7
- Осія; Йоіл
- Амос; Овдій; Йона
- Михей; Наум; Авакум; Софонія
- Огій 1–2; Захарій 1–4; 7–14
- Малахія
Уроки з Підготовки до життя
- Опанування доктрини. Пошук відповідей на мої запитання
- Навички вивчення Писань
- Заради зміцнення молоді: робити вибір
- Досягнення самозабезпечення
- Фізичне та емоційне здоров’я
- Підготовка до майбутнього навчання та працевлаштування
- Успіх у навчанні
- Підготовка до служіння на місії
- Підготовка до відвідування храму
- Учення провідників Церкви
Додаток

Плач Єремії 1; 3: “Не покінчилось Його милосердя”

“Плач Єремії 1; 3: “Не покінчилось Його милосердя”, Старий Завіт. Посібник для вчителя семінарії (2026)

“Плач Єремії 1; 3: “Не покінчилось Його милосердя”, Старий Завіт. Посібник для вчителя семінарії

Єремія 31–33; 36–38; Плач Єремії 1; 3. Урок 136

Плач Єремії 1; 3

“Не покінчилось Його милосердя”

A Hispanic man gives the Savior, Jesus Christ, a hug. Christ is wearing a white robe.

Через те, що Спаситель сповнений співчуття, Він готовий зцілювати, втішати і прощати, навіть коли ми грішимо проти Нього. Після зруйнування Єрусалиму внаслідок гріха і бунту Єремія прагнув допомогти юдеям зрозуміти, що Спаситель має співчуття до них, і знайти в цьому надію. Цей урок може допомогти студентам відчути співчуття Спасителя до них, навіть коли вони грішать.

Підготовка студентів: попросіть студентів пригадати історію з Писань, яка демонструє милосердний характер Спасителя. На цьому уроці студенти матимуть можливість звернутися до цієї історії.

Можливі навчальні завдання

Після гріха

Уявіть, що молодий чоловік докладав усіх зусиль, щоб робити правильний вибір у своєму житті. Одного дня на вечірці він піддався тиску однолітків і випив алкоголь, тому що не хотів серед них виділятися. Прокинувшись наступного ранку, він відчув самотність, провину і смуток. Поступово він почав припускатися інших неправильних рішень і втрачати надію на майбутнє.

Запишіть на дошці відповіді студентів на наведені далі запитання. До цих записаних відповідей студенти будуть звертатися упродовж уроку.

Коли люди грішать, як вони ставляться до себе і що до себе відчувають?
Які вони можуть мати думки про Небесного Батька та Ісуса Христа або почуття до Них?

Запропонуйте студентам обдумати наведені далі запитання та оцінити власні почуття.
Чи ви коли-небудь думали про написані на дошці твердження?
Про які із цих тверджень ви знаєте, що вони є хибними? Щодо яких ви не маєте певності?

Важливо пам’ятати, що всі ми грішимо і “позбавлені Божої слави” (Римлянам 3:23). Під час сьогоднішнього вивчення Плачу Єремії звертайте увагу на спонукання Святого Духа, які можуть допомогти вам усвідомити, як Небесний Батько та Ісус Христос ставляться до вас, навіть коли ви робите помилки.

Смуток за скоєний гріх

Ви можете показати наведене нижче зображення. Попросіть студентів сказати, що вони бачать на цьому зображенні і які почуття воно у них викликає. Поясніть, що на цьому зображенні показано Єремію і його великий смуток. Студенти можуть розповісти, що вони пам’ятають про історію Єремії і те, чому він відчував смуток. За потреби ви можете поділитися інформацією із наведеного далі абзацу.

The Cry of Jeremiah. From an engraving done at the Nazareen School.

Протягом приблизно 40 років Господь велів Єремії пророкувати дому Ізраїля про руйнування Єрусалиму і полон, якщо народ не покається і не повернеться до Бога (див. Єремія 16:1–13). Під час правління царя Седекії вавилоняни зруйнували Єрусалим і забрали багатьох людей в неволю, що було здійсненням пророцтва Господа (див. Єремія 52). Через певний час після цих подій Єремія записав книгу Плач Єремії.

Ви можете пояснити, що слово “плач” означає вираження глибокого смутку або горя.

Наступне завдання може допомогти студентам зрозуміти, якого страждання зазнав народ Господа. Об’єднайте студентів у пари або в невеликі групи для опрацювання уривків з Писань. Поясніть, що Єремія написав більшість із цих віршів від імені міста Єрусалим — так, начебто промовляє саме місто.

Прочитайте один або два із вказаних далі уривків і знайдіть слова або фрази, які виражають почуття людей, що постраждали через свої гріхи.

Плач Єремії 1:1–4

Плач Єремії 1:16–18

Плач Єремії 1:20–22

Які слова або фрази ви знайшли?

Щоб допомогти студентам розглянути те, що вони знайшли, з погляду на вічну перспективу, ви можете поставити наведене далі запитання.
Знаючи, що Небесний Батько та Ісус Христос люблять нас, чому, на вашу думку, Вони допускають, щоб ми зазнавали таких страждань, коли грішимо?

Якщо студенти потребуватимуть допомоги, відповідаючи на це запитання, ви можете запропонувати їм прочитати уривки з Писань, зокрема 2 Коринтянам 7:9–10; Алма 42:18, 29; Учення і Завіти 95:1 і знайти можливі відповіді.

Співчуття Спасителя

Решта уроку може допомогти студентам відчути співчуття, яке Спаситель має до нас, навіть коли ми грішимо.

Ви можете об’єднати студентів у пари для опрацювання наведених далі уривків і пошуку відповідей на супровідні запитання. Наприклад, один студент може опрацьовувати вірші 22–26, а інший — вірші 31–33.

Поміркуйте над тим, що було записано на дошці на початку уроку. Прочитайте Плач Єремії 3:22–26, 31–33 і знайдіть слова або фрази, якими ви б могли поділитися з людиною, яка почувається таким чином.

Якими словами і фразами ви би поділилися? Чому?
Яку істину з цих віршів ви хотіли б, щоб зрозуміла ця людина?

Відповідаючи, студенти можуть визначити таку істину: Господь має співчуття до нас, навіть коли ми грішимо.

Якщо студенти потребуватимуть допомоги у розумінні слова співчуття, ви можете навести таке визначення: “У Писаннях слово співчуття буквально означає “переживання разом”. Воно також означає “вияв до інших розуміння, жаль і милість” (Путівник по Писаннях, “Співчуття”, “Євангельська бібліотека”).

Щоб глибше зрозуміти співчуття Спасителя, студенти можуть виконати запропоноване далі завдання. Замість опрацювання одного з наведених нижче варіантів студенти можуть вибрати й опрацювати іншу історію з Писань, яка демонструє співчуття Спасителя.

Виконайте один із наведених далі варіантів завдання, звертаючи увагу на те, що допомагає вам глибше зрозуміти, як ви можете відчувати співчуття Спасителя у своєму житті.

Опрацюйте одну з наведених далі історій, в якій демонструється співчуття Спасителя: Матвій 18:23–35; Іван 8:1–11.
Опрацюйте один або два із зазначених уривків з Писань, що навчають про співчуття Спасителя: Мосія 15:7–9; Учення і Завіти 64:2–4; Учення і Завіти 101:9.

Ви можете попросити студентів розповісти одне одному, що вони дізналися і відчули. Охочим студентам можна запропонувати поділитися їхніми висновками з класом.

У цьому обговоренні також може допомогти наведене далі свідчення.

Старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, свідчив:

15:45

Ісус Христос може простити, оскільки Він сплатив ціну за наші гріхи.

Наш Викупитель робить вибір простити, оскільки має незрівнянні співчуття, милість і любов.

Наш Спаситель прагне прощати, бо це одна з Його божественних рис.

І подібно до Доброго Пастиря, яким Він і є, Він радіє, коли ми робимо вибір покаятися.

Навіть коли ми відчуваємо смуток для Бога через наші вчинки, якщо ми робимо вибір покаятися, ми відразу ж запрошуємо Спасителя у наше життя. (“Покаяння: радісний вибір”, Ліягона, лист. 2016, с. 123)

Співчуття Спасителя до мене

Коли ви самі або людина, яку ви знаєте, відчували співчуття Спасителя? (Пам’ятайте, що не потрібно розповідати про гріхи минулого або щось, що є надто особистим.)

Нагадайте студентам про молодого чоловіка з початку уроку.
Що ви сказали б цьому юнакові на основі того, про що ви сьогодні дізналися?

Додаткові джерела

Що робити, якщо видається, що через свої рішення я надто далеко відійшов(ла) від Небесного Батька та Ісуса Христа?

Старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав:

14:32

Мабуть дехто навіть задавався питанням: “Чи взагалі можливо повернутися? Чи не станеться так, що мої колишні друзі назавжди клеймитимуть мене, відмовляться від мене і уникатимуть мене? Чи не краще так і залишитись загубленим? Як відреагує Бог, якщо я спробую повернутись?”…

Наш Небесний Батько побіжить до нас, Його серце переповнене любов’ю і співчуттям…

Небеса радітимуть нашому поверненню. (“Блудний син і дорога, що веде додому”, Ліягона, лист. 2023, с. 88)

Як співчуття Спасителя може допомогти мені?

Старійшина Дейл Г. Ренлунд, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, пояснив:

Співчуття Спасителя у світлі наших недосконалостей притягує нас до Нього, і вмотивовує нас у нашій постійній боротьбі каятись і наслідувати Його. (“Наш Пастир Добрий”, Ліягона, трав. 2017, с. 29)

Старійшина Пітер Ф. Меурс, сімдесятник, свідчив:

10:2

Незалежно від того, чи несете ви тягар гріха, в якому не покаялися, чи страждаєте через давню образу, заподіяну вам, чи намагаєтеся простити себе за ненавмисну помилку — ви маєте доступ до зцілюючої і викупительної сили Спасителя Ісуса Христа.

Я свідчу, що Він живе. Він — наш Спаситель і Викупитель. Він любить нас. Він має співчуття до нас, Він сповнений милості і Він може зцілити вас. (“Він може зцілити мене!”, Ліягона, трав. 2023, с. 41)

Що робити, якщо я намагаюся каятися, але це мені ніяк не вдається?

Старійшина Річард Г. Скотт (1928–2015), з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, свідчив:

15:26

Радісна новина для тих, хто бажає позбутися наслідків минулих неправильних рішень, полягає у тому, що Господь дивиться на слабкості не так, як Він дивиться на бунт. Хоча Господь застерігає нас, що бунт, якщо в ньому не покаятися, тягне за собою покарання, однак Він завжди милостивий, коли говорить про слабкості. (“Здобувати особисту силу через Спокуту Ісуса Христа”, Ліягона, лист. 2013, с. 83)

Старійшина Ніл Л. Андерсен, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, закликав:

Якщо ви бачите, що робите одні й ті самі помилки, що вам важко твердо дотримуватися свого бажання змінитися, висловлюйте Небесному Батькові свою любов до Нього і зміцнюйте свою віру в Господа Ісуса Христа. Дізнавайтеся про Нього, вивчайте Його священну Спокуту і глибоко думайте про те, яких страждань зазнав Він заради Вас. Чітко дотримуйтеся Його заповідей. Коли ви будете робити свій внесок у зміцнення своєї віри у Спасителя, я обіцяю, що небеса примножать цей дар віри, і ви матимете духовну силу покаятися у своїх гріхах і більше не повертатися до них. (The Divine Gift of Forgiveness [2019], с. 104)

Додаткові навчальні завдання

Альтернативний початок

Як альтернативний варіант початку уроку ви можете показати відео “Рубіж повернення” з часового коду 0:00 до 1:58. У цьому відео старійшина Дітер Ф. Ухтдорф, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, поділився аналогією, навчаючи про здатність Спасителя зцілювати і прощати.

15:40

Запропонуйте студентам обговорити наведене далі запитання:

Як Сатана намагається переконати нас у тому, що ми пройшли “рубіж повернення”, коли ми грішимо?

Попросіть студентів поміркувати, чи відчували вони, що не можуть отримати прощення за вчинений гріх або зроблену помилку. Ви можете навести наведене далі висловлювання.

Старійшина Ухтдорф продовжив:

Христос прийшов, щоб спасти нас. Якщо ми взяли хибний курс, Спокута Ісуса Христа дає нам запевнення, що гріх — не рубіж неповернення. Безпечне вороття можливе, якщо ми йдемо за планом Бога, призначеним для нашого спасіння. (“Рубіж повернення”, Ліягона, трав. 2007, с. 99)

Під час роботи студенти можуть шукати докази здатності Спасителя спасати нас від наших гріхів.

Потреба у смутку для Бога

У студентів можуть виникати запитання, чому ми відчуваємо провину або страждаємо, коли грішимо. Один зі способів відповісти на такі запитання полягає у вивченні ролі смутку для Бога.

Запропонуйте студентам поміркувати над відмінністю між смутком для Бога та світським смутком. Студенти можуть вивчити те, чого апостол Павло навчав у 2 Коринтянам 7:9–10. Також студенти можуть прочитати у Мормон 2:11–14 про нефійців, які відчували смуток через свої гріхи. Студенти можуть обговорити запитання, подібне до такого:

Чого ви навчилися про смуток для Бога і світський смуток?

Ви можете поділитися наведеним далі висловлюванням президента Дітера Ф. Ухтдорфа, тоді члена Першого Президентства:

16:18

Смуток для Бога надихає на зміни й надію через Спокуту Ісуса Христа. Світський смуток пригнічує нас, гасить надію й переконує ще глибше поринути у спокусу.

Смуток для Бога веде до навернення і зміни серця. Він спонукає нас ненавидіти гріх і любити чесноту. Він заохочує нас підвестися і йти у світлі Христової любові. Справжнє покаяння — це трансформація, а не тортури чи мука. Так, щире жалкування й справжні докори сумління через непослушність часто є болісними й дуже важливими кроками у священному процесі покаяння. Але коли провина веде до ненависті до самого себе або перешкоджає нам піднятися знову, вона скоріше заважає нашому покаянню, ніж сприяє йому. (“Ви можете зробити це зараз!”, Ліягона, лист. 2013, с. 56)