“Про що слід пам’ятати. Читання Старого Завіту”, За Мною йдіть — для домівки і церкви. Старий Завіт. 2026 (2026)
“Читання Старого Завіту”, За Мною йдіть. 2026
Про що слід пам’ятати
Читання Старого Завіту
Коли Нефій хотів надихнути своїх братів довіряти Господу, він розповідав історії про Мойсея та учення Ісаї. Коли апостол Павло хотів заохотити перших християн вірити у Божі обіцяння, він нагадував їм про віру Ноя, Авраама, Сарри, Рахав та інших. І коли Ісус Христос сказав юдейським провідникам “дослід[ити] Писання”, пояснивши, що вони “свідчать про [Нього]” (Іван 5:39), то Він говорив про Писання, які ми називаємо Старим Завітом.
Іншими словами, коли ви читаєте Старий Завіт, ви читаєте слова, які надихали, втішали і підбадьорювали народ Бога буквально протягом тисяч років.
Але чи може те, що було написано так давно, дійсно допомогти вам знайти вирішення сьогоднішніх проблем? Так, може! Особливо, якщо пам’ятати, про Кого насправді йдеться у Старому Завіті.
Свідчення про Ісуса Христа
З якими б випробуваннями не стикалися ви і ваша сім’я, відповідь завжди є — Ісус Христос. Тому, щоб знайти відповіді у Старому Завіті, шукайте Його. Це не завжди буде легко. Можливо, вам доведеться терпляче розмірковувати і шукати духовного скерування. Іноді посилання на Нього здаються дуже прямими, наприклад, як у проголошенні Ісаї: “Дитя народилося нам, даний нам Син… і кликнуть ім’я Йому… Князь миру” (Iсая 9:5). В інших місцях Спасителя представлено більш тонко, через символи та подібності, — наприклад, через описання принесення у жертву тварин або у розповіді про те, як Йосип пробачив своїх братів і врятував їх від голоду.
Світло для світу, художник Скотт Самнер
Якщо, вивчаючи Старий Завіт, ви прагнете здобути більше віри в Спасителя, ви її знайдете. Це може бути метою вашого цьогорічного вивчення Писань. Моліться, щоб Дух скеровував вас знайти уривки, історії та пророцтва, які наблизять вас до Ісуса Христа і допоможуть зосередитися на Ньому.
Збережені божественною силою
Не очікуйте, що у Старому Завіті буде відображено детальну і точну історію людства. Автори та перші укладачі не ставили перед собою такої мети. Вони більше прагнули навчати чогось про Бога — про Його план для Його дітей, про те, що означає бути Його завітним народом, і про те, як отримати викуплення, якщо ми схибили. Іноді вони робили це, наводячи історичні події так, як вони їх розуміли, включно з історіями з життя великих пророків. Книга Буття є прикладом цього, так само, як і книги Ісуса Навина, Суддів та 1 і 2 Царів. Але інші автори книг Старого Завіту не мали на меті донесення жодної історичної інформації. Натомість вони навчали за допомогою поезії та літератури. Псалми і Приповісті якраз входять у цю категорію. Також є дорогоцінні слова пророків, таких як Ісая і Малахія, які доносили слово Бога давньому Ізраїлю і через диво Біблії вони й досі промовляють їх до нас сьогодні.
Чи знали усі ці пророки, поети й укладачі, що через тисячі років їхні слова будуть читати люди по всьому світу? Ми не знаємо. Але ми вражені тим, що сталося саме це. У народів були злети і падіння, завойовувалися міста, царі жили і помирали, але Старий Завіт пережив їх усіх — із покоління у покоління, від писаря до писаря, від перекладу до перекладу. Звичайно ж, дещо було втрачено або змінено, однак якимось дивовижним чином багато чого збереглося.
Пророк Старого Завіту, художниця Джудіт А. Мер (фрагмент картини)
Це лише дещо з того, про що варто пам’ятати, читаючи цього року Старий Завіт. Бог зберіг ці давні літописи, оскільки Він знає вас і через що ви проходите. Він підготував для вас духовне послання в цих словах, які наблизять вас до Нього і зміцнять вашу віру в Його план та Його Улюбленого Сина. Можливо, Він приведе вас до уривка або певної думки, які благословлять когось із ваших знайомих — це буде послання, яким ви зможете поділитися з кимось із друзів, членів сім’ї або з іншими святими. Є так багато можливостей. Хіба не радісно усвідомлювати це?
Нефій сказав: “Душа моя втішається писаннями” (2 Нефій 4:15). Можливо, ви відчуєте те саме, коли читатимете багато з тих самих слів, які читав Нефій, — те, що ми зараз називаємо Старим Завітом.
Книги Старого Завіту
У більшості християнських варіантів Старого Завіту книги розташовані не в тому порядку, в якому вони були у першій збірці. Якщо книги у єврейській Біблії поділені на три категорії — закон, пророки і літописи — то у більшості християнських Біблій вони поділені на чотири категорії: закон (Буття — Повторення Закону), історія (Ісус Навин — Естер), поетичні книги (Йов — Пісня над піснями) та пророки (Ісая — Малахія).
Чому важливий такий поділ на ці категорії? Якщо ви знаєте, яку книгу ви вивчаєте, це може допомогти вам зрозуміти, як її вивчати.
Ось про що варто пам’ятати, коли ви починаєте читати “закон” або перші п’ять книг Старого Завіту. Ці книги, авторство яких традиційно приписують Мойсею, можливо, пройшли через руки великої кількості писарів і укладачів протягом багатьох років. І ми знаємо, що протягом століть “багато частин, простих і найцінніших” було вилучено з Біблії (див. 1 Нефій 13:23–26). У той же час, книги Мойсея є натхненним словом Бога, хоча в них — як у будь-якій роботі Бога, виконаній смертними людьми, — відобразилися людські недоліки (див. Moйсей 1:41; Уложення віри 1:8). Тут нам допомагають слова Моронія про священність літопису в Книзі Мормона, який він допоміг укласти: “Якщо й є недоліки, то це помилки людей; тому, не засуджуйте діяння Бога” (Титульна сторінка Книги Мормона). Інакше кажучи, книга Писань є словом Бога, навіть якщо в ній трапляються людські помилки.