“Голоси Відновлення: Товариство допомоги”, За Мною йдіть — для домівки і церкви. Учення і Завіти. 2025. (2025)
“Товариство допомоги”, За Мною йдіть — для домівки і церкви. 2025
Голоси Відновлення
Товариство допомоги
У 1842 році після того, як було організовано Товариство допомоги в Наву, штат Іллінойс, пророк Джозеф Сміт сказав: “Церква не була організованою досконало, доки жінки не були так організовані”. Подібним чином вивчення Відновлення Церкви Господа і Його священства не повне, якщо воно не містить вивчення Товариства допомоги, яке саме по собі “відновлен[е] за давнім зразком” жінок-учениць Ісуса Христа.
Елайза Р. Сноу відігравала важливу роль у цьому відновленні. Вона була присутня, коли Товариство допомоги було організоване, і, як секретар товариства, робила нотатки під час зборів товариства. Вона була свідком організації Товариства допомоги “за зразком священства”. Далі наведено її слова, написані нею у часи служіння генеральною президенткою Товариства допомоги, щоб допомогти своїм сестрам зрозуміти божественну роботу, довірену завітним дочкам Бога.
Щоб дізнатися більше про те, як було організоване Товариство допомоги, див. “Дочки в Моєму царстві: Історія і спадок Товариства допомоги” (2017), сс. 1–25; The First Fifty Years of Relief Society (2016), 3–175.
Картина, на якій зображено процес організації Товариства допомоги, художник Пол Манн
Елайза Р. Сноу
“Хоча назва [Товариство допомоги], можливо, й сучасна, втім, сама організація існувала і в давнину. [Джозеф Сміт] нам сказав, що така сама організація існувала у Церкві й у давні часи, і про неї опосередковано згадується у деяких посланнях, записаних у Новому Завіті, де використовується титул “вибрана пані” [див. 2 Івана 1:1; Учення і Завіти 25:3].
Це організація, яка не може існувати без священства, оскільки усі її повноваження і весь вплив походять з того джерела. Коли священство було забрано з землі, ця організація, так само, як і всі інші організації істинного порядку Церкви Ісуса Христа на землі, припинила своє існування…
Як безпосередній свідок організації “Жіночого Товариства допомоги в Наву”…, і маючи великий досвід у цьому товаристві, можливо, я можу висловити кілька думок, аби допомогти дочкам у Сіоні, що приєднуються до цієї організації, яка рясніє новими й різноманітними обов’язками. Якщо будь-хто з дочок і матерів в Ізраїлі хоч найменшою мірою відчуває себе обмеженою у будь-якій з нинішніх сфер діяльності, то тепер вони знайдуть широке застосування своїх сил і можливостей, якими вони так щедро наділені, щоб чинити добро…
Товариство допомоги було організоване на другому поверсі крамниці з червоної цегли.
Якби хтось мене запитав: “У чому полягає мета Жіночого товариства допомоги?”, я б відповіла: “Чинити добро — використовувати будь-яку нашу здатність робити добро, не лише для полегшення становища бідних, але і для спасіння душ. Спільними зусиллями можна досягти незлічимо більшого, ніж найефективнішими індивідуальними діями…
Коли Жіноче товариство допомоги служить бідним, то виконує й інші обов’язки, окрім простого задоволення фізичних потреб. Бідність розуму і нещасливе серце також вимагають уваги. І часто добрі слова, маленька порада або навіть тепле і доброзичливе потискання рук, зробить більше добра і викличе більше вдячності, ніж гаманець із золотом…
Коли святі збираються з інших країн, є чужими для всіх і їх можуть звести на манівці ті, хто хоче їх обманути, [Товариство допомоги] має швидко про [них] подбати і представити їх, залучивши до товариства, яке їх вдосконалить і надихне, і понад усе зміцнить їх у вірі в євангелію. Таким чином воно буде знаряддям у спасінні багатьох.
Потрібні були би томи, щоб описати обов’язки, привілеї та відповідальність, які є сферами діяльності цього Товариства… Виконуйте їх (під керівництвом вашого єпископа) спокійно, цілеспрямовано, енергійно, в єдності і з молитвою, і Бог увінчає ваші зусилля успіхом”.