Великдень, зосереджений на Спасителі

Також я купив на Великдень велику коробку фігурок Ісуса Христа. Спочатку я хотів заховати їх по всій школі. Але коли люди у школі побачили цю коробку, вони попросили фігурки. Вчителі теж почали про це запитувати. А потім діти, які ніколи не думали, що захочуть фігурку Ісуса, попросили її. Тож я роздавав їх усім, кого бачив.

Спаситель не боявся розмовляти з будь-ким, навіть з найбільш зневаженими людьми у Його суспільстві. Він товаришував з ними. Він проводив з ними час. Він їв з ними. Роздаючи фігурки, я навчився бути більш товариським, як Спаситель. Це також навчило мене, що ким би ти не був, що б ти не думав про свої вчинки, завжди є місце для Ісуса Христа у твоєму житті.

Усе своє життя я думав над тим, як мені отримати доступ до Спасителевої Спокути. Але цього Великодня я зрозумів, що коли змінюю своє життя, аби стати більш схожим на Спасителя, Його спокутна благодать діє в моєму житті. І якщо я намагатимуся кожного дня змінювати щось незначне, то почну ставати кращим.

Упродовж кількох років свого життя я боровся з переглядом порнографії. Після уроку в семінарії я відчув натхнення поговорити зі своїм єпископом. Було набагато легше почати долати мої труднощі, коли я нарешті розповів про все єпископу і батькам, бо насправді дуже важко проходити крізь це самотужки.

Я почав намагатися щодня молитися і читати Писання та бути добрішим у школі. Це допомогло мені, оскільки я більше зосереджувався на Спасителі, ніж на гріхах. Я все більше повертався до Нього, а не до того, де був у минулому.

Завдяки Спокуті Ісуса Христа я подолав свою залежність від порнографії. Я став більше схожим на того, яким мене хоче бачити Бог. Тепер я можу благословляти причастя, тому що Спаситель змінює й очищує мене. Я вдячний за те, що можу використовувати священство, аби благословляти життя оточуючих.

Цього року в семінарії, коли ми говорили про жертву Спасителя, я отримав дуже цікавий досвід. У мене була думка, що коли Він страждав, Він міг припинити це у будь-яку мить. Але потім я уявив, як Він думав: “Ні, мені треба це пройти. Мені потрібно зробити це для Бена. Йому це необхідно”. Тоді, в цій думці, мої стосунки зі Спасителем по-справжньому пов’язалися з Великоднем.

Наступного Великодня я, можливо, буду працювати над ще одним зображенням Ісуса з деталей LEGO. Обов’язково хочу роздати більше фігурок. У будь-якому випадку я буду думати про страждання Христа і Його Спокуту за мене. Завдяки Йому я можу покаятися у своїх гріхах й одного дня повернутися до Нього та Небесного Батька.

Я знаю, що Спаситель живий і помер за кожного з нас особисто і що Він знає, хто ми, й що нам потрібно. Якщо ми дійсно стараємося, то зможемо отримати доступ до Його сили втішення і змін і зможемо стати кращими людьми.