Священні ключі відновлені у Кертлендському храмі

Священство — це повноваження і сила Бога. Він дарує Своїм синам і дочкам повноваження і силу діяти від Його імені заради спасіння Його дітей. Ключі священства — це повноваження скеровувати те, як, коли і де священство буде використовуватися.

До 3 квітня 1836 року Спаситель посилав небесних посланців, щоб через них відновити священство і певні ключі, аби Джозеф міг встановити Церкву, організувати чини священства та виконувати інші завдання (див. Учення і Завіти 20). Але Джозеф ще не отримав усіх необхідних ключів.

3 квітня 1836 року — у Великодню неділю — Джозеф Сміт та Олівер Каудері прийшли до Кертлендського храму і схилилися у тихій молитві. Ми не знаємо, про що вони молилися, але ми знаємо, що на їхні молитви прийшла відповідь.

Вони побачили Ісуса Христа, Який назвав Себе і проголосив: “Ваші гріхи прощено вам” (див. Учення і Завіти 110:1–5).

Проголошення Спасителя допомагає нам зрозуміти, що серед іншого, про що Джозеф і Олівер мовчки молилися, було прощення. У відповідь на їхнє благання Ісус зробив їх безгрішними. Він був безгрішним. У той момент вони були безгрішними. І храм було посвячено, прийнято й освячено. Усе було готове до того, що мало статися.

Після того як видіння Спасителя закрилося, явилися небесні посланці, щоб відновити священні ключі священства. Важливо розуміти, що ці відновлені ключі є окремими і взаємодоповнюючими.

Спочатку Мойсей відновив ключі священства для збирання Ізраїля (див. Учення і Завіти 110:11). У давнину через непослух завітний народ Бога, дім Ізраїля, було розсіяно. Але Бог пообіцяв, що збере їх знову. Відновивши Свою Церкву та євангелію, Господь почав виконувати це обіцяння.

Маючи ключі збирання, апостоли тепер могли “відімкнути двері царства в усіх місцях”, євангелія могла бути проповідувана по всьому світу (див. Учення і Завіти 112:17) і Божі діти могли збиратися до Нього.

Стосовно збирання Ізраїля Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Тепер на цій землі не відбувається нічого важливішого за це… Абсолютно ні[чого]”.

Потім Іліяс відновив “розподіл євангелії Авраама” (див. Учення і Завіти 110:12). Часто ми використовуємо слово розподіл, щоб назвати період часу, наприклад, “розподіл повноти часів”. Але це також може означати винятковий дозвіл або привілей. Ми віримо, що через завіт Бог пообіцяв Аврааму все, що Він має. Який же це насправді винятковий привілей! У Кертлендському храмі цей особливий розподіл і повноваження ділитися ним були відновлені Джозефу Сміту.

Потім явився Ілля, сповіщаючи про здійснення пророцтва Малахії, що серця дітей повернуться до їхніх батьків (див. Малахія 4:5–6). Джозеф почув про це від Моронія, коли йому було 17 років (див. Учення і Завіти 2:1–2). Ілля відновив “ключі цього розподілу”, тобто владу запечатування (Учення і Завіти 110:13–16).

Відновлення цих ключів Іллею означає принаймні дві речі. По-перше, те, що зв’язане на землі, буде зв’язане на небесах (див. Матвій 16:19). Кожен важливий обряд, який ми отримуємо, і кожний завіт, який ми укладаємо завдяки священству в цьому житті, будуть дійсними в наступному житті. По-друге, починаючи з чоловіка і дружини, і поширюючись як на коріння (предків), так і на гілки (потомство), сім’ї поєднуються або запечатуються навіки разом у вічному завіті.

Чи бачите ви, як пов’язані усі ці ключі? Президент Нельсон підсумував це так: “Ці ключі надавали повноваження Джозефу Сміту, а також усім наступним Президентам Церкви, збирати Ізраїль по обидва боки завіси, благословляти всіх дітей завіту благословеннями Авраама, накладати печатку затвердження на обряди й завіти священства і запечатувати сім’ї навічно. Сила цих ключів священства безмежна і неймовірна”.

І ось чому події Кертлендського храму є такими важливими. Більшість із того, що ми робимо в Церкві і що має далекосяжне значення, виконується владою ключів, відновлених 3 квітня 1836 року в Кертлендському храмі. Священство і ті ключі важливіші, ніж місце чи будівля, але Кертлендський храм є чудовим нагадуванням про справи Божі стосовно Його народу. Це священний доказ найвеличнішого з усіх Відновлень.