Лише в цифровому форматі: Голоси молоді
Бог допоміг мені відновити дружбу
В дитинстві у мене було не дуже багато досвіду позитивного спілкування з дівчатами. Я завжди думав, що дівчата — це повна “протилежність” хлопців. Коли я переїхав, мені було важко, бо дівчат у моєму новому приході було більше, ніж у попередньому. Я не знав, як з ними розмовляти.
Однак саме дівчина з приходу була однією з перших, хто привітав мене. Зрештою ми стали близькими друзями. Одного дня я їй дещо подарував, але не знав, чи сподобається їй подарунок. Вона неправильно зрозуміла мої наміри за цим подарунком, і подумала, що я маю до неї романтичний інтерес. Через це ми не спілкувалися півроку.
Це було важко, бо я дуже хотів дружити з нею. Я боявся, що вибачусь якось неправильно і, можливо, цим зроблю ще гірше. Але я сумував за її дружбою і почувався жахливо через те, що змусив її почуватися погано. До цього мені завжди здавалося, що молитися нудно, але я почав постійно молитися Господу про допомогу.
Одного дня, читаючи Писання, я натрапив на уривок в Мосія 18:9, де сказано, що ми повинні “співчувати тим, хто потребує співчуття”. Я зрозумів, що мені потрібно не лише вибачитися, але й спробувати поспівчувати їй та виявити більше зацікавленості у нашій дружбі. Бо коли я робив це у свій спосіб, це не спрацювало. Мені потрібно було більше уміння співчувати і більше смирення.
Господь надав мені слушний момент, щоб вибачитися. Ми з мамою повели моїх братів і сестер на захід Початкового товариства колу, і я побачив там свою подругу з її сім’єю. Я попросив Господа допомогти мені й надихнути мене, щоб я міг поговорити з нею. І я зміг вибачитися.
Сьогодні ми хороші друзі. Ми багато жартуємо, разом ставимо цілі і ми наче брат і сестра. Коли вам хтось подобається, це не завжди означає, що ви закохалися. Іноді ви просто цінуєте хороші якості людини і вам подобається проводити час разом.
Я знаю, що Господь допоміг мені, бо якби це залежало від мене, я не досягнув би бажаного результату. Можливо, я сказав би щось не те чи мої вибачення були б недоречно інтенсивними і нічого б не вийшло. Мені потрібен був Хтось мудріший за мене.
Ось коли нам потрібно просити Бога про допомогу. Часто я не прошу про допомогу і намагаюся зробити все самостійно. Але ж ми не самотні, чи не так? Бог завжди поруч з нами.
Бог благословляє мене, не завжди тим, що я хочу, але завжди тим, що мені необхідно. Упродовж шести місяців, коли ми з подругою не розмовляли, мені потрібно було навчитися отримувати особисте одкровення і дослухатися до Святого Духа. Зараз мені легко молитися, бо мені подобається спілкуватися з Небесним Батьком.
Жуан Н., 14 років, Парана, Бразилія
Любить готувати, малювати і грати у футбол.