Мавпи і місіонерські чудеса

Я сказав: “Бабусю, я із задоволенням прийду допомогти Вам. Цієї суботи я вільний. У мене все одно немає планів, тому я прийду і допоможу Вам встановити сітку”.

Коли я приїхав у суботу, вона терпляче сиділа на своєму стільці й чекала на мене. Ми пішли в сад, і я допоміг їй встановити сітку. Я не знаю, як мені це вдалося, адже ці сітки такі хитромудрі, але наша сітка досі добре тримається.

Мені здавалося, що не так вже й складно допомогти бабусі — того дня у мене не було інших справ. Але для неї це було дуже важливо. Це навчило мене, що служіння може бути для мене чимось незначним, але для іншої людини це може стати справжнім благословенням.

Коли я вирішив ділитися євангелією, то почав з малого. Спершу я дуже нервував — надзвичайно нервував — через перспективу ділитися євангелією з друзями. Я думав, що моїм друзям не буде цікаво ходити до церкви. І я просто не хотів їх якось розчарувати або щоб вони почувалися незручно.

Але для початку мама дала мені картку, з тих, що зазвичай роздають місіонери, на якій була вказана адреса дому зборів. Я дав другові цю картку і сказав: “Приходь на молодіжний захід. Там дійсно дуже цікаво”. Він прийшов на той захід. По дорозі додому він весь час мовчав. Потім наступного тижня він запитав: “Ми підемо знову?” Я сказав: “О, ти справді хочеш прийти?” І з того часу він продовжував приходити на заходи, а згодом і до церкви.

Коли мій друг сказав, що готовий до хрищення, я подумав: “Звичайно, просто дай мені хвилинку, щоб це усвідомити”. Потім він запросив іншого нашого друга до церкви, і тоді ми вдвох стали допомагати вже йому. І тепер, барабанний дріб… вже двоє моїх друзів охристилися! І ми втрьох намагаємося допомогти ще одному другові прийти до церкви і також охриститися.

Я бачив, як надзвичайним чином у моїх друзів зростає віра в Ісуса Христа. Я думаю, що іноді у них навіть сильніша віра, ніж у мене. Коли я бачу, як ми разом розносимо причастя, то думаю: “Це так чудово. Це найкращий подарунок, який я міг отримати”. Усе почалося з тієї маленької картки, а потім двоє людей охристилися.

Зміни починаються з малого. Наша допомога або навіть проста усмішка можуть багато значити для когось. Коли ви усвідомлюєте, наскільки це важливо для тієї людини, то відчуваєте бажання продовжувати служити. “Через мале і просте відбувається велике” (Алма 37:6).