Стійте на найсвятіших місцях
Сила і благословення храму допоможуть вам у складні та захоплюючі дні, що чекають на вас попереду.
Храм у Наву, штат Іллінойс
Пам’ятаю, як будучи молодим чоловіком, я бачив, як мама розкладала своє і батькове храмове вбрання на кухонному столі. Потім вона брала храмову мантію й ретельно прасувала кожну її складку на прасувальній дошці. Вона ніколи не поспішала. Це один з моїх найперших спогадів юності.
У той час я не повністю розумів значення храму, але спостерігаючи, як мама прасувала їхнє храмове вбрання, я міг бачити, наскільки він був для них важливим. Їхній приклад навчив мене, яким священним є храм і як важливо “стояти… на святих місцях, і не сходити” (див. Учення і Завіти 87:8).
Президент Джеймс Е. Фауст (1920–2007), мій президент колу і мій духовний наставник в роки моєї юності, заохочував святих “в усьому світі, де тільки можливо, намагатися частіше стояти на святих місцях”. Наші домівки і каплиці дійсно можуть бути святими місцями, але “наші найсвятіші місця — священні храми”.
Стоячи на цих найсвятіших місцях, ви матимете доступ до Божої сили і благословень, які допомагатимуть вам у складні та захоплюючі дні, що чекають на вас попереду.
Храми по всьому світу
Нас, церковних провідників, часто запитують: “Чому ви будуєте так багато храмів?” Чи пам’ятаєте ви відповідь Президента Рассела М. Нельсона на це запитання у його зверненні на жовтневій генеральній конференції 2024 року? Він сказав, що ми будуємо храми такими безпрецедентними темпами, “тому що так нам звелів робити Господь”.
Однією з важливих причин цього є те, що храми освячуються силою священства, аби укладені нами завіти й отримані нами обряди зв’язували на землі і на небесах (див. Матвій 16:19). Коли ми виконуємо Господню настанову будувати храми по всьому світу, сила і благословення храмів можуть торкнутися більшої кількості Божих дітей по обидві сторони завіси.
Обіцяна сила
Президент Рассел М. Нельсон навчав: “Кожна людина, яка укладає завіти у христильних купелях та у храмах і дотримується їх, має більший доступ до сили Ісуса Христа”.
Ця сила була обіцяна під час освячення Кертлендського храму. Пророк Джозеф Сміт молився, “щоб усі люди, які входитимуть… [у дім Господа,] могли відчувати [Господню] силу” і “могли йти… озброєні [Його] силою” (Учення і Завіти 109:13, 22; курсив додано).
Це відбувається і сьогодні. Я мав привілей побувати з Президентом Нельсоном на переосвяченні храму у Ментай, шт. Юта, у квітні 2024 року, де він молився, щоб ми могли зрозуміти “силу, якою [нас] обдаровано [у храмі]”.
Президентка Емілі Белл Фрімен, генеральна президентка Товариства молодих жінок, яку я знаю ще з тих часів, коли багато років тому служив єпископом в її університетському приході, навчала, що Ісус Христос “піднес[е] нас до того рівня, де Він є, і в цьому процесі да[сть] нам можливість стати такими, як Він”, дозволяючи нам “глибше відчува[ти] завітні стосунки з Ним” завдяки відвідуванню храму.
Обряди і завіти наближають нас до Господа, пов’язують з Ним і відкривають більший доступ до Його сили і благословень, яких ми всі потребуємо. Президент Нельсон навчав, що “[Ісус Христос] і тільки Він має силу підняти вас над трясовиною цього світу”.
Благословення миру і радості
Невдовзі після мого покликання сімдесятником мене призначили служити в Англії. Ми з сестрою Разбанд взяли з собою двох наших наймолодших дітей, Шеннон і Крістіана. Ми швидко зрозуміли, якою жертвою це було для них, особливо для Крістіана. Йому було 17 років, і він з нетерпінням чекав на останній рік навчання у середній школі зі своїми друзями та на спортивні змагання, які він тепер пропускав, бо вони відбувалися там, удома.
Щоб допомогти Шеннон і Крістіану пристосуватися до нового місця, ми вирішили відвідати Престонський Англійський храм для виконання хрищень за померлих. Через життєві клопоти ми не робили цього вдома. Мить, коли ми увійшли до храмової христильні, все змінила.
Після виконання хрищень Крістіан, поклавши руку на моє плече, щиро запитав: “Тату, чому ми ніколи не робили цього раніше?”
Христильня Престонського храму, Англія
Того дня я засвоїв важливий урок. Храм змінив наше бачення, приніс спокій і радість та духовно наситив нас більше, ніж будь-який футбольний турнір чи баскетбольний матч. Якщо у вас є можливість відвідувати храм, я закликаю вас приходити туди якомога частіше. Принесіть імена своїх предків і виконайте за них хрищення і конфірмацію. Ваш досвід у храмі принесе мир і радість вам та іншим людям, як зараз, так і в житті прийдешньому.
Запрошення
Якщо ваші батьки, дідусі й бабусі або рідні брати і сестри вже були в храмі, я запрошую вас поспостерігати за тим, як вони ставляться до храму у своїй поведінці та звичках — саме так, як я спостерігав за ставленням моїх батьків. Шукайте можливості поговорити зі своєю сім’єю, єпископом та іншими провідниками про храм. Вони вам допоможуть.
Я також запрошую вас завжди залишатися зосередженими на Господі і бути гідними. Тоді, як сказав колись мій дорогий друг, президент М. Рассел Баллард (1928–2023): “Ви будете вдячні, коли прийде день, в який ви увійдете до храму і будете готові отримати усі дивовижні обіцяння і благословення, які Господь бажає вам надати”.
Я свідчу, що Ісус Христос живий. Перебування в Його храмах — наших найсвятіших місцях, — підготовка до священних обрядів і завітів, а потім шанування їх, благословить вас миром, радістю і силою зараз і протягом усього вашого життя.