За Мною йдіть
Сховані скарби
Подивіться, що знаходиться під самою поверхнею в Писаннях.
Господь приведе у замішання наших ворогів у Свій належний час.
Зрештою, Господь приведе у замішання наших ворогів.
“Привести у замішання” когось означає спантеличити, здивувати, перемогти, збентежити, нажахати або налякати.
Тож, коли Господь сказав Джозефу Сміту, що “хто б не підняв свій голос проти вас, він зазнає поразки в Мій належний час” (Учення і Завіти 71:10; курсив додано), Він пообіцяв, що ті, хто протидіє євангелії, одного дня відчують на собі негативні наслідки свого вибору.
“В Мій належний час” означає, що у Господа є Свій власний розклад. Ми маємо прийняти той факт, що багато людей не будуть притягнуті до відповідальності за свої дії негайно. І це нормально. Нам слід довіряти Господу і Його розкладу.
Звичайно ж, ми маємо відстоювати істину. Але роблячи так, нам слід з повагою ставитися до вірувань інших людей і їхнього права приймати євангелію чи ні.
Не переймайтеся людьми, які поставили собі за мету критикувати і руйнувати Церкву, які готові брехати і спотворювати наші вірування. Залиште це Господу. Він приведе їх у замішання і дасть їм шанс навчатися і змінитися — зрештою.
Так само, як і ми, тварини є вічними створіннями, про яких піклується Небесний Батько.
Наші друзі–тварини також були створені Небесним Батьком.
Це може здаватися незначною деталлю, але в Ученні і Завітах 77 відкрито щось справді дивовижне: у тварин також є душа!
Це те, у що завжди вірили багато людей — це відчувається істинним — хоча Біблія і Книга Мормона не дали точного пояснення цього. Тож Господь проголосив це недвозначними словами.
Як і люди, “звір[і]”, “плазун[и]” та “птах[и] небесн[і]” були спочатку створені духовно. Їхні духовні тіла, як і наші, нагадують їхні фізичні тіла. І вони, як і ми, насолоджуватимуться “вічн[им] блаженств[ом]” — щастям і радістю у своїх воскреслих тілах. (Див. Учення і Завіти 77:2–3.)
Ми знаємо, що Небесний Батько створив тварин, дав нам управительство над ними і хоче, щоб ми ставилися до них з добротою. Так само, як і ми, вони є вічними створіннями, про яких піклується Небесний Батько.
Добре використовуйте отримані благословення.
Ідея про те, що з великою силою приходить велика відповідальність, виникла не у супергероїв. Спаситель висловив те саме почуття, коли сказав пророку Джозефу Сміту: “Від того, кому багато дається, багато й вимагається” (Учення і Завіти 82:3).
Наші таланти, дари і благословення йдуть від Господа. Сприймати їх як належне — погана ідея. Якщо Господь благословив вас світлим розумом і жагою до знань, а ви марнуєте час у школі, отримуючи такі собі оцінки, значить, ви неправильно використали свій дар. Те ж саме стосується і людини зі спортивною силою, яка використовує її, щоб знущатися над іншими, або людини, наділеної хорошим почуттям гумору, яка використовує його, щоб принижувати людей (багатьом з нас потрібно працювати над цим).
Господь хоче, щоб ми докладали найкращих зусиль — і це порівняно з нашими власними здібностями, до речі, а не чиїмись іншими. Залежно від того, про яку навичку йдеться, ваші “найкращі зусилля” можуть бути кращими або гіршими за чиїсь “найкращі зусилля”. І це нормально! Будьте вдячні за свої сильні сторони і смиренно ставтеся до своїх слабкостей та дозвольте Господу допомогти вам сягнути вашого потенціалу.