Допомога і скерування для вашого майбутнього

Мені було 17 років, коли пророк, Президент Спенсер В. Кімболл (1895–1985), відвідав Південну Корею у 1975 році. Я бачив його на зборах, де зібралося близько 400 молодих корейців, аби почути його голос.

Президент Кімболл розповів, як він ще з дитячих років щодня вивчав Писання і молився. Він говорив про важливість встановлення пріоритетів. Він сказав, що нам слід відвідувати семінарію, готуватися до місії і вічного шлюбу та працювати над спасінням. Він також свідчив.

Слова пророка просвітили мої думки. Я навчався у школі, але мене не цікавило навчання. Мені подобався спорт! Я грав у футбол, коли випадала можливість, і часто грав замість того, щоб навчатися. Я не був хорошим учнем. Після того як я почув пророка, мені все ще подобалося грати у футбол, але я вирішив встановити певні пріоритети.

Я робитиму все можливе, щоб навчатися. Я служитиму на місії, запечатаюсь у храмі і матиму щасливу сім’ю. Я знав, що якщо хочу здобути таке чудове майбутнє, мені потрібно буде йти за пророком — незважаючи ні на що.

З усіма можливостями і випробуваннями, які постануть перед вами, усе буде добре, якщо ви будете дотримуватися скерування, яке дають живі пророки.

Я зобов’язався служити на місії, але в Південній Кореї також є обов’язкова військова служба. Після закінчення школи багато юнаків ішли служити в армію, виконували цей обов’язок і відразу ж здобували освіту та знаходили роботу. Було важко присвятити додаткові два роки місіонерському служінню. Корейських старійшин тоді було небагато.

Коли мені виповнилося 19 років, я дотримався свого зобов’язання і підготував та подав документи для служіння на місії. Мене покликали служити у Корейській Пусанській місії. Через рік мене призвали в армію. Мені було дуже сумно, що довелося припинити свою місію.

Коли через три роки я закінчив військову службу, то відчував, що місію я ще не завершив. Усі мені казали: “Ти вже служив на місії. Господь розуміє твою ситуацію, тому служити лише один рік — це нормально”.

Я запитав свою хорошу подругу з семінарії, що мені робити. Вона сказала, що знала, що я служитиму ще один рік на місії. Її довіра додала мені впевненості і підтвердила, що я можу служити більше. Я відслужив другий рік своєї місії в Корейській Сеульській місії. Коли я закінчив, мені було 25 років. Пізніше я одружився з тією самою подругою, і ми запечаталися у храмі в Лає, Гаваї.

Цей досвід навчив мене, що з тобою все буде гаразд, навіть коли все відбувається не так, як ти задумав. Коли ваші плани і цілі збігаються з волею Господа щодо вас, Він допоможе вам у прийнятті життєвих рішень.

Хоча в юності я й не був упевнений, яке у мене буде життя, я зрозумів, що ставити духовні речі на перше місце — це ключ до успіху, і не лише в цьому житті, але й у прийдешньому.

Коли ви охристилися, то отримали дар Святого Духа. Коли ви зосереджуєтеся на отриманих вами спонуканнях, Святий Дух захистить вас і скерує у правильному напрямку. Ви також відчуєте розраду і мир.

Готуючись до свого майбутнього, не забувайте:

• вивчати Писання;

• продовжувати молитися;

• іти за пророком;

• завжди покладатися на Господа.

Коли я був вашого віку, я дізнався про риси і якості Спасителя і про те, як я можу стати більш схожим на Нього. Він досконалий. Я не можу повною мірою бути схожим на Нього у цьому житті, але я намагаюся робити все можливе й у мене це виходить краще.

Я знаю, що Ісус Христос живий. Завдяки Йому я маю велику надію на майбутнє — і ви також можете її мати!