Патріарше благословення врятувало мою віру

Ілюстрація Кейтлін Бадж

Був час, коли я обмірковував рішення залишити Церкву. Це було якраз перед моєю першою конференцією ЗЗМ. Десь тоді у мене виникло сильне відчуття, що слід запитати у деяких людей про те, як наблизитися до Христа і як отримати патріарше благословення. Один мій хороший друг сказав, що треба лише сказати єпископу, що хочеш благословення, і він тобі допоможе.

Спочатку я подумав: “Це здається якимсь дуже дивним — мати благословення, яке охоплює все твоє життя”. Але я просто відчував, що маю отримати своє. Я вивчав з татом Писання, й ми поговорили про патріарші благословення і про те, коли він отримав своє благословення.

Відчуття, яке я мав, коли отримував своє благословення, було дуже сильним. Я відчував присутність Святого Духа і навіть моїх дідусів та бабусь по ту сторону завіси. Тепер, маючи патріарше благословення, якби я мав сказати щось собі молодшому, я би порадив подумати про життя з точки зору вічної перспективи. Якщо рік, день або тиждень проходять не так, як ти хочеш, це нормально. У тебе попереду вічність. Це не здається легким, але ми все можемо зробити завдяки Ісусу Христу і нашому Небесному Батькові. Вони дійсно люблять нас і Вони допоможуть нам досягти наших цілей та стати найкращою версією себе.

Думаю, що без благословення я б залишив Церкву. Я був би в глибоких водах. Я б не думав про служіння на місії. Можливо, мене не було би в живих, якщо чесно. Воно багато чим мені допомогло. Я дуже заохочую кожного, хто думає про отримання патріаршого благословення, отримати його, бо воно дуже вам допоможе.