Погляньте на мене!

Якось я сказав студентам: “Погляньте на мене!” Я помітив, що коли я це промовив, усі вони подивилися мені в очі. Вони не дивилися ні на моє взуття, ні на костюм, ні на краватку. Вони не дивилися ні на моє волосся, ні на руки. Вони подивилися мені в очі. Мої очі — наче вікна, де живе моє справжнє “я”.

У брошурі Заради зміцнення молоді: Путівник з прийняття рішень нас навчають, що наші тіла є священними і що слід “став[итися] до свого тіла і до тіл інших людей — з повагою”. Ми читаємо: “Коли ви приймаєте рішення щодо свого одягу, зачіски та зовнішнього вигляду, запитайте себе: “Чи шаную я своє тіло як священний дар від Бога?” Небесний Батько хоче, щоб ми бачили одне одного такими, якими ми є насправді: не просто фізичними тілами, а Його улюбленими дітьми з божественною долею. Уникайте стилів, які підкреслюють форми тіла або привертають недоречну увагу до вашого фізичного тіла, а не до вас як дитини Бога”.

Коли я служив президентом місії, то часто нагадував місіонерам про цей принцип, оскільки багато людей одягалися нескромно. “Дивіться в очі, — говорив я місіонерам. — Побачте людину. Не звертайте увагу лише на тіло. Побачте дитя Бога”.

Коли ви дивитеся на інших, намагайтеся їх побачити. Не судіть їх за одягом (або його відсутністю) або зачіскою. Дивіться в їхні очі. Дивіться не на зовнішній вигляд, а на те, ким вони дійсно є, — дітьми Бога.

Дотримуючись цієї лінії міркувань, ви можете вибрати одягатися і подавати себе так, щоб це не відволікало від вашої справжньої сутності як дитини Бога. Ви можете зробити так, щоб іншим було якомога легше не відволікатися і бачити вас такими, якими ви є насправді. Одягайтеся скромно і належним чином. Одягайтеся так, щоб люди бачили вас, а не лише ваш зовнішній вигляд.

У такий спосіб ви засвідчуєте, що знаєте, як ми читаємо про це у путівнику Заради зміцнення молоді, що “ваше тіло — це вражаючий дар від нашого Небесного Батька. Він дав його, щоб допомогти вам стати більш схожими на Нього”.