Будьмо знайомі!
Майя С.
16 років, Драва, Словенія
Фотографія Крістіни Сміт
Мої мама і тато розлучилися, коли мені було два з половиною роки. Кожного місяця я їздила провідувати батька, і коли я була молодшою, це було дуже весело. Але коли я подорослішала, у нас виникло кілька непорозумінь, і стосунки почали поступово погіршуватися.
Пам’ятаю, як я плакала і казала мамі, що більше не хочу їхати до батька. Вона сказала: “Помолись, і все налагодиться”. І я помолилася.
Бог допоміг мені і моєму батькові. Тепер у нас кращі стосунки. Ми розмовляємо, і він дзвонить мені, коли приїжджає у свою рідну країну, Македонію, щоб я могла поговорити зі своєю сім’єю, яка там живе.
Ісус Христос завжди був моєю силою. Коли у мене були великі труднощі у школі чи вдома, Він завжди був поруч. У мене завжди було відчуття, що Він мене підстраховує.
Я вдячна, що мама познайомила мене з Церквою і з Богом, бо це дійсно дуже допомагало нам упродовж років. Бог та Ісус Христос завжди дбають про нас.