Вогонь. Ножі. Танці. І євангелія.

Самоанські танці з вогняними ножами, або айлао афі, є сучасним варіантом традиційного військового танцю. Це унікальний талант, форма мистецтва та самовираження, а для багатьох це спосіб вшанувати свою культуру.

Ось як це пояснюють троє молодих людей зі штату Гаваї, США.

Вівіан, 18 років: “Традиційно воїни робили це просто з ножем. Пізніше додалися вогонь і крутіння. Це дуже схоже на обертання кийка, тільки з вогнем на обох кінцях”.

Туї, 12 років: “Танці з вогняними ножами пов’язані з великою кількістю тепла. Вони також включають багато крутіння. Ви навіть підкидаєте ніж і рухаєте його, поки він обертається”.

Джозеф, 18 років: “Коли рухається вогонь, свистить вітер і грають барабани, це досить голосно. Але, чесно кажучи, для мене це свого роду мовчазний духовний момент, оскільки він має для мене велике значення. Вогняний ніж — це для мене спосіб відчути зв’язок зі своєю сім’єю та своєю культурою”.

Для цих молодих людей танець із вогняними ножами — це не просто дивовижна і рідкісна навичка. Він також навчив їх багатьох цінних життєвих уроків про те, як залишатися ближче до Господа, живучи за євангелією і допомагаючи іншим.

Коли ви танцюєте з вогняним ножем, багато що може піти не так. Пальне може потрапити на ручку, роблячи її слизькою. Вітер також ускладнює ловіння ножа. Коли я довіряв Господу під час танців, це мені дуже допомагало.

Один з моїх улюблених уривків з Писань — це Приповісті 3:5, де сказано про те, що слід надіятися на Господа всім своїм серцем. Я думаю, що це важливо, тому що в момент виступу ви усвідомлюєте, що доклали всіх зусиль, але насправді все зводиться лише до вас, вогняного ножа і Небесного Батька.

Мені подобається молитися Небесному Батькові: “Добре, я доклав зусиль, тепер будь ласка, скеровуй мої руки”.

Участь у змаганнях з вогняними ножами вимагає багато підготовки. Я тренуюся щодня, і починаю десь за шість місяців до змагань.

Це може бути складно, оскільки мій графік дуже щільний. Але я завжди знаходжу місце для Господа, відвідуючи церкву, заходи Товариства молодих чоловіків і семінарію, читаючи Писання і молячись. Коли я це роблю, то помічаю, як це впливає на мій день. Усе просто спрацьовує.

Я безперечно відчуваю, що Христос поруч зі мною. Якщо ви довіряєте Господу і намагаєтеся ставити Його на перше місце, Він допоможе вам у всьому, що вам потрібно.

Підростаючи, я спостерігала, як мої дядьки і двоюрідні брати і сестри танцювали з вогняними ножами. Я думала, що це дуже круто, але не знала, чи у мене так вийде. У старших класах я поставила собі за мету навчитися це робити. Після того як я навчилася, то поставила більш конкретну ціль: я хотіла взяти участь у змаганнях з вогняними ножами.

Танці з вогняними ножами допомогли мені набути впевненості в собі. Коли ви танцюєте, є певні рухи, в яких ви підкидаєте ніж угору, дивитеся на нього у повітрі, а потім ловите його. Раніше я тікала від клинка після того, як підкидала його вгору. Мій тато навчив мене, що мені слід було дотримуватися техніки того руху і бути впевненою в собі.

З часом я почала впевненіше триматися як під час виступу, так і в усьому іншому. Зараз це дійсно чудово, оскільки іноді дівчата підходять до мене після виступів і кажуть, що вони відчули натхнення і теж хочуть спробувати танцювати з вогняними ножами. Я в захваті від того, що надихаю інших людей робити те, чого, як їм здавалося, вони не могли робити.

Під час виступу я не нервуюся. Я відчуваю захоплення. Я зрозумів, що навіть якщо щось піде не так, я можу перетворити це на щось прекрасне. Це майже як малювання. Коли художник робить помилку, він може перетворити її на щось нове. Іноді мій вогняний ніж падає, але я піднімаю його і продовжую танцювати.

Самозаохочення дуже допомогло мені впоратися зі страхами. Замість того, щоб мати думки на кшталт: “А якщо у мене нічого не вийде?”, я намагаюся мати більше протилежних думок: “А якщо у мене все вийде чудово!”

Для мене також стало звичним щоразу промовляти коротку молитву перед виступом з вогняним ножем. Молитва захищає мене і допомагає добре танцювати. Коли я молюся, то відчуваю впевненість, що зроблю все добре.

Перед тим, як виконувати номер з вогняним ножем, я зазвичай нервую. Кожного разу, перш ніж продовжувати, я молюся. Одного разу, перш ніж іти далі, я помолився і відчув тепло, а не страх. Коли я танцював, то відчував, ніби поруч зі мною хтось стоїть.

Молитва дійсно допомагає мені не нервувати. Після молитви я розумію, що мені просто весело!

Минулого літа ми виступали з вогняними ножами в Румунії та Болгарії. Мій тато завжди просить нас вивчати пісню “В сім’ї любов” (Гімни, с. 183) мовами країн, які ми відвідуємо. Ми робимо це, щоб мати можливість заспівати її всією сім’єю після виступу.

Я думаю, що послання пісні “В сім’ї любов” є важливим, оскільки воно нагадує нам про те, щоб мати любов, де б ми не були. Я відчуваю, що надихаю інших людей і роблю їх щасливими. І хоча іноді вони не розмовляють моєю мовою, я знаю, що вони відчували євангелію, коли ми ділилися нею через наші таланти.

Найноа А., 13 років

Послання про любов у сім’ї є важливим, тому що якщо люди не знають, що навколо них є любов, то вони можуть бути нещасними. Коли в моєму домі панує любов, я відчуваю мир і спокій.

Танці з вогняними ножами є одним із способів, у який ця молодь випромінює своє світло і ділиться своїми талантами з іншими. “Я можу виступати і ділитися своїми талантами по всьому світу зі своєю сім’єю. Я відчуваю щастя в душі, знаючи, що якщо ти ділишся своїми талантами, то підбадьорюєш інших”, — каже Найноа.

Старший брат Найноа, Кавікі, каже, що танці з вогняними ножами нагадують йому про те, як світло перемагає темряву. Для нього ділитися своїми талантами — це ніби ділитися з людьми своїм світлом.

Джозеф каже, що коли ми сяємо, ми сяємо для Небесного Батька. “Коли ми ділимося тим, що маємо, ми не лише благословляємо себе чи тих, з ким ділимося нашими талантами, але також певною мірою прославляємо нашого Небесного Батька”.

Вівіан каже, що її дідусь завжди ділиться уривком з Писань Матвій 5:16, в якому йдеться про те, що наше світло має сяяти людям. “Я думаю, що це хороший уривок з Писань, тому що вам не обов’язково бути саме хорошим танцюристом з вогняними ножами, щоб ділитися євангелією. Можна бути хорошим у будь-чому і використовувати свої таланти, щоб ділитися євангелією таким чином”.