На випадок, коли ви відчуєте розчарування
Книга Учення і Завіти пропонує допомогу, коли справи йдуть не так, як ви хотіли.
Ілюстрація Лучіани Абрао
Чи були ви коли-небудь розчаровані? Зі мною так було. Власне, у мене було розчарування ось лише минулого тижня. Це було серйозне розчарування — зі сльозами і таким іншим.
Господь сказав Джозефу Сміту: “Будь терпеливим у стражданнях, бо ти матимеш їх багато”. Що? Мені не подобається, як це звучить.
Та, на щастя, далі в Писаннях сказано: “Але витерпи їх, бо ось, Я з тобою, аж до кінця твоїх днів” (Учення і Завіти 24:8, курсив додано). Добре. Довгий видих.
Коли я думаю про це, то розумію, що Господь був зі мною під час кожного розчарування, через яке я проходила. Ось кілька прикладів.
Коли я не отримала роль…
Коли мені було 15 років, я пішла на прослуховування для участі у шкільній постановці. Я пробувалася на головну роль, але зрештою не отримала її.
А ще гіршим було те, що вчителька вже вибрала людей на всі другорядні ролі, тож мені не лишилося жодної ролі. Вона призначила мене студенткою-режисеркою, а оскільки вона почувалася погано, то додала ще й нову роль — я вийшла на сцену на 30 секунд як мовчазна черниця.
Так. Я плакала.
…Господь зміцнив мене
Озираючись назад, я розумію, що Спаситель допоміг мені пережити той невтішний час. Він зміцнив мене, щоб я зберігала хороше ставлення і стала більш смиренною. Зрештою, мені сподобалося брати участь у постановці у дев’ятому класі.
“Життєрадісно робімо все, що в нашій владі; а тоді стіймо спокійно з найглибшою впевненістю, щоб побачити Боже спасіння і руку Його, яку буде явлено” (Учення і Завіти 123:17, курсив додано).
Коли у спорті все йшло не так, як мені хотілося…
В останній рік навчання у старших класах я хотіла потрапити до університетської тенісної команди (тобто команди вищого рівня). Щоб потрапити до тієї команди, мені потрібно було перемогти дівчину з вищим рейтингом. Але у грі з нею я програла.
Хоча я була розчарована, мене включили до юніорської університетської команди. У фінальному університетському турнірі серед юніорів я мала найвищий рейтинг. І що ви думаєте? Я програла у фінальному матчі. Я плакала — знову.
Пізніше я знову була розчарована. Після того, як я отримала нагороду за хороші оцінки та заняття спортом, її вирішили забрати, бо, очевидно, вона призначалася лише для тих, хто грав за університет.
…то був лише “короткий час”
У той час теніс був великою частиною мого життя, і ці розчарування здавалися величезними. Чого я не усвідомлювала, так це того, що Спаситель завжди був зі мною, допомагаючи мені. Ті величезні розчарування не тривали вічно, навіть якщо здавалося, що так і буде.
“Мир душі твоїй; твоя скрута і твої страждання будуть лише на короткий час; і тоді, якщо ти витерпиш це достойно, Бог піднесе тебе на висоту” (Учення і Завіти 121:7–8, курсив додано).
Коли я намагалася перехитрити розчарування…
Іноді я намагалася повністю уникнути розчарувань. Коли мені було 13 років і я не потрапила до студентської ради, я більше ніколи не робила таких спроб, хоча, ймовірно, мені б це сподобалося. Я здалася, оскільки боялася знову розчаруватися.
…мені потрібно було “не боятися”
Мені потрібно було пам’ятати, що Господь з нами, навіть коли ми відчуваємо розчарування. Іноді щось іде не так, як ми хочемо, але Він може допомогти нам впоратися з неприємними емоціями і спробувати щось нове.
“Звертайтеся до Мене в кожній думці; не вагайтеся, не бійтеся” (Учення і Завіти 6:36–37, курсив додано).
Коли служіння на місії пішло не так, як планувалося…
Після школи я вирішила служити на місії. Але у мене були деякі неочікувані проблеми зі здоров’ям, які не дозволили мені поїхати саме тоді, коли я сподівалася.
Я мала бути терплячою, але згодом мене покликали до Мексиканської Гвадалахарської Східної місії. Там я навчала багатьох дивовижних людей і навіть допомогла деяким з них охриститися. Але навіть попри мою віру, послух і наполегливу працю, ніхто з них не залишився активним у Церкві.
…я довіряла Божій волі
Часто ми не можемо контролювати події нашого життя. Я не могла миттєво вирішити свої проблеми зі здоров’ям. І я не можу змусити інших жити за євангелією. Але я можу довіряти Господньому розкладу і шляху.
“Отже, освятіть себе, щоб ваш розум став єдиноспрямованим до Бога, і прийдуть дні, коли ви побачите Його… і це буде у Його належний час, і Його належним шляхом, і за Його власною волею” (Учення і Завіти 88:68, курсив додано).
Коли минулого тижня я була розчарована…
Я вже доросла. Але я все одно розчаровуюся. Власне, якраз минулого тижня я їздила на письменницьку конференцію. Я почувалася досить впевнено щодо деяких моїх письмових творів, але отримала певні невтішні відгуки від інших авторів.
…Він був зі мною
Зараз я намагаюся трохи більше довіряти Господу. Розчарування — це частина життя. Вони не означають, що ви робите щось неправильно.
Отже, повернімося до уривка з Писань, наведеного з самого початку. Так, у нас може бути “багато” скорбот і розчарувань. Але я знаю, що Господь буде зі мною під час їх усіх. І Він буде з вами також.
“Будь терпеливим у стражданнях, бо ти матимеш їх багато; але витерпи їх, бо ось, Я з тобою, аж до кінця твоїх днів” (Учення і Завіти 24:8, курсив додано).