“Писання мовою суахілі”, Друг, січ. 2025, сс. 36–37.
Писання мовою суахілі
“Я хотів би чимось допомогти”, — подумав Джеред.
Реальна історія з Австралії.
Джеред увійшов на урок Недільної школи і сів разом з однокласниками. Він помітив, як у клас зайшов незнайомий йому хлопчик і сів за пару стільців від нього.
Учитель Джереда, брат Трюдген, усміхнувся класу. — Це Емануель! — сказав він. — Він із сім’єю щойно переїхав до Австралії. Це їхня перша неділя в нашому приході!
Джеред подумав, що, мабуть, це важко ходити до нового приходу. Він спробує подружитися з Емануелем.
Брат Трюдген узяв свою книгу Писань. — Відкрийте всі 3 Нефій, — сказав він.
Джеред розкрив свої Писання і поглянув на Емануеля. У того не було Писань.
Джеред широко усміхнувся і нахилився. — Привіт, я — Джеред, — сказав він. — Хочеш, можемо читати з однієї книги Писань?
Емануель усміхнувся у відповідь. — М-м, я майже не знаю англійської, — сказав він. — Вибач!
— Якою мовою ти розмовляєш?
— Суахілі.
Джеред не знав жодного слова мовою суахілі. Вони з Емануелем майже не спілкувалися решту уроку.
Того вечора за вечерею Джеред розповідав своїй сім’ї про Емануеля.
— Він здається дуже привітним, — сказав Джеред. — Але ми не можемо добре розуміти один одного.
Мама кивнула. — Емануель і його сім’я зараз проходять нелегкі часи, — сказала вона. — Їм довелося терміново виїхати зі своєї країни, тому що там сталося щось погане. Вони залишилися без нічого.
Джеред насупився. Як би це було, якби довелося завтра покинути дім і переїхати в зовсім нову країну?! Це було б так важко!
“Мені б хотілося щось зробити, щоб допомогти Емануелю, — подумав він. — Але як?”
Готуючись до сну, Джеред не міг не думати про Емануеля. Він сів за свій стіл з Книгою Мормона і прочитав кілька віршів. Читання Писань завжди покращувало його настрій. А сьогодні ввечері це ще нагадало йому, що у Емануеля взагалі не було Писань. Джеред закрив свої Писання і втупився в обкладинку. Потім він схопився зі стільця і побіг у коридор.
— Мамо! — покликав він. — Здається, я знаю, як допомогти Емануелю!
Наступної неділі Джеред не міг дочекатися, щоб зустрітися з Емануелем. Він сидів разом з іншими дияконами спереду в каплиці й чекав з новою Книгою Мормона на колінах. Місіонери допомогли йому знайти цей особливий примірник саме для Емануеля.
Коли Емануель увійшов до каплиці зі своєю сім’єю, Джеред усміхнувся і помахав йому рукою. Емануель виглядав збентеженим, коли сідав поруч із Джередом. Але його очі розширилися, коли Джеред вручив йому Книгу Мормона.
— Для мене? — запитав Емануель.
Джеред кивнув.
Очі в Емануеля спалахнули. Він погортав сторінки своєї нової Книги Мормона. — Суахілі! — сказав він. Він усміхнувся Джереду і притиснув книгу до грудей. — Дякую!
Усміхнувшись у відповідь, Джеред відчув тепло в серці. Він знав, що не зможе покращити обставини Емануеля, і вони все ще не могли добре розмовляти один з одним. Але нічого. Їм не потрібно було розмовляти однією мовою, щоб бути друзями!
Ілюстрація Кіта Неглі