Ходити до церкви з Гукою

Келвін обережно поставив на полицю блискучі скляні пляшки з-під молока. Він нещодавно переїхав жити до дідуся і бабусі в село за містом. У них була молочна крамниця, і Келвіну подобалося допомагати їм.

— Сьогодні ввечері ми йдемо на захід у нашу церкву, — сказав Гука (дідусь). — Хочеш зі мною? Буде цікаво.

Келвіну подобалося щось цікаве. — Так! — відповів він. — Я піду з вами.

Після того як вони зачинили магазин, Келвін з дідусем і бабусею пішли на захід. Вони проходили повз інші магазини, де продавалися тканини, фрукти і рослини у горщиках. Через якийсь час вони дійшли до церкви.

Келвін стояв з широко розплющеними очима, дивлячись на прекрасну будівлю. Він ніколи раніше не бачив такої церкви. На більшості церков вгорі був хрест, а на цій — ні.

Зайшовши всередину, дідусь і бабуся познайомили Келвіна з багатьма приємними людьми. Вони їли смачну їжу і грали в ігри.

Оскільки Келвін був допитливим, то пройшовся коридорами церковної будівлі. Він побачив зображення Ісуса Христа. Потім він зайшов в один із класів і помітив на стіні кілька фотографій.

“Хто ці люди?” — подумав Келвін.

Вийшовши з класу, він побачив двох молодих чоловіків у коридорі. Вони були вдягнені у білі сорочки і краватки. — Привіт! — сказав один з них. — Ми — місіонери. Як тебе звати?

Келвін представився. Потім він запитав: “Хто цей чоловік на фотографії?” Він показав на одну з фотографій у класі.

— Це пророк, — сказав інший місіонер. — Ти знаєш, хто такий пророк?

Келвін усміхнувся і заперечно похитав головою.

— Пророк є посланцем від Бога, — сказав місіонер. — Він дає нам знання, які Бог хоче передати нам.

Коли того вечора Келвін ішов додому зі своїми дідусем і бабусею, він тримав примірник Книги Мормона, який йому подарували місіонери. Йому дуже хотілося дізнатися більше про пророків і цю нову церкву.

— Ти будеш нам читати? — спитав Гука, коли вони повернулися додому. Дідусь і бабуся Келвіна не вміли читати.

— Так! — сказав Келвін. Він відкрив Книгу Мормона і почав читати вголос. Він не розумів усіх слів, але відчував щось особливе.

У неділю Келвін разом з дідусем і бабусею знову пішли до церкви. Він пішов у клас разом з усіма дітьми. Це називалося Початковим товариством. Він знайшов дуже багато друзів! Він більше дізнався про пророків і про Ісуса.

Місіонери почали приходити до них і далі навчати Келвіна. Одного разу вони поставили йому запитання. — Чи готовий ти наслідувати приклад Спасителя й охриститися?

Келвін радісно усміхнувся. — Так!

У день свого хрищення Келвін увійшов у воду. Вона була прохолодною. Коли Келвін озирнувся навколо, то побачив дідуся і бабусю, місіонерів та всіх своїх нових друзів з церкви. Він відчув їхню любов.

Прийнявши рішення йти за Ісусом Христом, Келвін став піонером у своїй сім’ї. Він з нетерпінням чекав можливостей продовжувати йти за Ним, а також допомагати іншим іти за Ним!

Відкрити PDF-файл

Ілюстрації Крістін Сорри