“Дар доброти”

Мої дорогі брати і сестри, для мене честь звертатися до вас під час цього Різдвяного духовного вечора за участю Першого Президентства, де б ви не перебували. Розмірковуючи про дивовижне народження Ісуса Христа, Його земне священнослужіння та Його славетні Спокуту і Воскресіння, ми відчуваємо, що стаємо ближчими до Нього. Ми відчуваємо Його доброту, велич і любов. Я палко молився, щоб моє послання цього вечора допомогло кожному з вас трішки глибше відчути Його незмінну любов у цю священну Різдвяну пору.

Різдво сповнене традицій. І хоча ці традиції різняться за розмахом в кожній сімʼї, культурі та місцевості, вони обʼєднують нас, коли ми разом святкуємо народження нашого Спасителя Ісуса Христа.

Я пригадую, що коли був молодим батьком я започаткував традицію випікати хліб з моїми двома доньками. Коли вони поверталися зі школи, я вже чекав їх у кухні, підготувавши все необхідне для випікання цільнозернового хліба. Дівчата допомагали замішувати тісто. Потім, поки вони чекали, доки тісто підніметься і спечеться, я вирізьблював літери на маленькій деревʼяній дощечці для хліба, яку вирізав заздалегідь, щоб зробити подарунок. На кожній дошці я вирізьбив слова JʼAime et JʼEspere, що в перекладі з французької означає “Я люблю і сподіваюся”. Коли свіжоспечений хліб виймали з духовки, ми доставляли буханець разом з дощечкою комусь із друзів чи сусідів, хто мав проблеми зі здоровʼям чи переживав горе.

Розмірковуючи над цією традицією, я подумки звернувся до хлібної дощечки з написом: “Я люблю і я сподіваюся”. Як живий свідок Ісуса Христа, я обіцяю вам, що завдяки Йому ми можемо завжди відчувати Його любов і знаходити надію в Ньому, якими б не були життєві обставини — хорошими чи поганими.

Завдяки готовності Спасителя “спусти[тися] нижче всього”, що було вимогою Його безкінечної Спокути, Ісус Христос приніс досконалий дар любові та надії. “Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх”. І наш люблячий Небесний Батько, дозволивши Своєму Єдинонародженому Синові принести таку жертву, найвищим чином виявив нам Свою любов, у дар решті Своїх дітей.

Коли ми думаємо про ці вічні дари, дані нам Батьком і Сином, то можемо запитувати себе, як наші власні дари, якими ми ділимося цієї Різдвяної пори, можуть належним чином відобразити нашу відданість і вдячність Їм. Я смиренно заявляю, що, можливо, найдієвіший спосіб здійснити цю гідну справу — це ділитися простими дарами доброти з тими, кого ми любимо. Якщо ми виявляємо доброту і служимо одне одному так, як це робив би Спаситель, навіть коли це щось незначне, ми можемо стати знаряддям Божої благодаті, допомагаючи людям у нашому колі впливу відчувати любов і надію Спасителя —JʼAime et JʼEspere!

Постійно вивчаючи життя Господа Ісуса Христа, я ніколи не переставав дивуватися Його неперевершеному прикладу доброти. Поміркуйте разом зі мною лише над кількома зворушливими історіями та знайомими словами з Писань:

• “А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув угору до нього й промовив: “Закхею, — зійди зараз додолу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!”

• “І сказав їй Ісус: “Не засуджую й Я тебе. Іди собі, але більш не гріши!”

• “Ісус же промовив: “Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!”

• “Чи маєте хворих серед вас?… Приведіть їх сюди, і Я зцілю їх, бо Я маю співчуття до вас; Моє нутро сповнене милості”.

• “І Він узяв їхніх малих дітей, одного за другим, і благословив їх, і молився Батькові за них”.

Кожен з нас може наслідувати приклад доброти Спасителя в цю особливу пору різними способами — через служіння, милосердя, любов, співчуття та прощення. Президент Говард В. Хантер описав це так: “Цього Різдва залагодьте всі чвари. Знайдіть забутого друга. Відкиньте підозру й замініть її довірою. Напишіть листа. Дайте лагідну відповідь. Підбадьорте молодь. Виявіть свою відданість словом і ділом. Дотримайтеся обіцяння. Залиште образу. Пробачте ворога. Вибачтеся. Спробуйте зрозуміти. Проаналізуйте свої вимоги до інших. Спочатку подумайте про іншу людину… Будьте лагідними. Смійтеся трохи більше. Висловлюйте вдячність. Прийміть мандрівника. Заспокойте серце дитини. Насолоджуйтесь красою і дивом землі. Висловіть свою любов, а потім зробіть це ще раз”.

Я знаю, що Дух може вести кожного з нас багатьма простими способами, щоб ділитися любовʼю, вірою та радістю з іншими у цей час святкування.

У дитинстві у Різдвяну пору ми збиралися всією сімʼєю навколо нашого піаніно Вінклер, якому зараз було б вже понад сто років. Мої батьки знали, що таке бідність, і тому були ощадливими. Різдвяні подарунки, які ми отримували, були скромними. Але моя мама мала розкішне сопрано. Вона грала на піаніно, і ми разом під її акомпанемент співали знайомі колядки та священні гімни.

Я не знаю, чи думала вона в той момент про те, що розділяє з нами цей вічний дар. Але навіть маленьким хлопчиком я відчував невимовну радість, співаючи ті пісні. Музика наповнювала наш маленький дім духом миру. Я міг відчувати не лише любов матері й батька та двох братів, але й любов Небесного Батька і Спасителя Ісуса Христа.

Мої дорогі брати і сестри, цієї Різдвяної пори кожен з нас має нагоду простягнути руку допомоги і проявити доброту з любовʼю та співчуттям, подібними до Христових, та змінити світ на краще. Я обіцяю: якщо ми будемо молитися і якщо ми відкриємо своє серце і розум для шепоту Святого Духа, Господь скерує нас, щоб ми знайшли когось, кого Він любить досконалою любовʼю, хто потребує нашої доброти у цю святкову пору. Доброта, яку ми виявляємо, може бути простою і зовсім не здаватися чимось надзвичайним, але вона може — і в багатьох випадках буде — мати тривалий вплив.

Дозвольте мені завершити словами одного з моїх улюблених гімнів Початкового товариства:

Вступаючи у цю дивовижну Різдвяну пору, я свідчу вам, що Ісус Христос — це любов і надія —JʼAime et JʼEspere. Ми також можемо доєднатися до Нього й ділитися Його любовʼю та надією з іншими через безкорисливі прояви доброти.

Про це я свідчу у священне ім’я Ісуса Христа, амінь.