Вічне Світло
Різдвяний духовний вечір з Першим Президентством, 2025 р.
Неділя, 7 грудня 2025 р.
Я глибоко вдячна за можливість зібратися з вами о цій священній Різдвяній порі, щоб згадувати народження Ісуса Христа, Сина Божого, Спасителя всього людства, і радіти цьому!
Святвечір — мій улюблений вечір року. Із заходом сонця мої думки звертаються до тихих роздумів про народження Спасителя світу. Скільки себе пам’ятаю, кожного Святвечора ми збиралися сім’єю, відкривали Новий Завіт і читали з Луки 2 знайомі слова:
"Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету… до міста Давидового, що зветься Віфлеєм… щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна”.
Подумаймо разом про молоду дружину Марію та її турботливого чоловіка Йосипа, які йшли разом курною дорогою до Віфлеєма, не знаючи, де вони зупиняться і коли народиться її Син.
А тепер доповніть цю думку подіями, що відбуваються на іншому кінці світу. Там, в землі Зарагемлі на Американському континенті, група віруючих перебуваючи у смутку, "постійно чекали" ознаки народження Спасителя, про яку пророкував Самуїл Ламанієць — день, ніч і ще день без темряви, бо якщо цю ознаку не буде дано, усіх віруючих буде віддано на смерть.
Нефій, їхній пророк, “вклонився до землі, і заволав щиро до свого Бога від імені свого народу… І сталося, що… голос Господа долинув до нього, кажучи: Підійми свою голову і будь у доброму гуморі; бо ось, час уже поруч, і цієї ночі буде дано ознаку, а назавтра Я прийду у світ”.
Щоразу, коли я читаю ці вірші, я зупиняюся і дивуюся.
Я в захопленні від того, що Ісус Христос, Який створив землю під керівництвом Батька, Який впродовж усієї історії розмовляв з пророками та праведними синами й дочками Бога і надихав їх, невдовзі смиренно зійде на землю, народившись немовлям.
Мене також вражає те, що Він, Спаситель усього людства, народився у Віфлеємі саме тоді, коли мала з’явитися ознака, яка врятувала віруючих нефійців у Зарагемлі. У Писаннях написано: "Бо ось, при заході сонця не було темряви".
Чи можете ви уявити, що це означало для віруючих — тих, хто з нетерпінням очікував здійснення цього пророцтва, жив цією надією і молився про це? Безсумнівно, вони раділи! Яке потужне свідчення про те, що Ісус Христос прийшов на землю, щоб спасти всіх, хто віритиме в Його ім’я. Сонце вже сіло, проте небо наповнилося світлом.
Пророк Авінадій свідчив: “Він є світло і життя світу; так, світло, що є нескінченним, що ніколи не затьмариться”. Ісус Христос проголосив: “Я Світло для світу. Хто йде вслід за Мною, не буде ходити у темряві той, але матиме світло життя”.
У нашому житті будуть часи, коли сонце може зайти над нашими надіями та мріями. Сонце може сідати, коли ми відчуваємо втрату або фізичні чи емоційні проблеми. Але завдяки тому, що Ісус Христос прийшов на землю і піднявся на третій день, здобувши перемогу над гріхом і смертю, із заходом сонця не настане довічна темрява. Ми можемо шукати і знаходити Його життєдайне світло.
Нічне небо над смиренними пастухами наповнилося світлом, коли "Ангол Господній з’явивсь коло них" і проголосив радісну новину: "Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь". Іноді ми можемо йти за світлом Спасителя і швидко знайти Його, якщо, подібно до пастухів, ми з поспіхом ідемо за небесним скеруванням, щоб пізнати для себе Його божественність. І тоді ми вже можемо йти своїм шляхом, "прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили".
Іншим разом ми можемо почуватися більш подібними до мудреців, і наша подорож у пошуках Його може тривати тижні, місяці або навіть роки. Але якщо ми продовжуємо йти за світлом Його дороговказної зірки, як би ледь помітно воно не мерехтіло, з кожним кроком ми наближатимемося до Нього. І тоді, подібно до мудреців, ми можемо радіти великою радістю, схилитися в поклонінні та принести свої дари вдячності і любові.
Перенесімося разом до Святвечора 2010 року, коли я розповідатиму вам, як світло і любов Бога розсіяли темряву для мене і моєї сім’ї у дві з тих священних ночей.
Я була в лікарні, що знаходилася за 2000 миль (3219 кілометрів) від нашого дому, доглядаючи за своїм чоловіком Брюсом, який боровся за своє життя попри успішну операцію. Його здоров’я погіршувалося, а команда лікарів, яка дбала про нього, не могла зрозуміти чому. Об’єднавшись у молитві й пості з родиною по всій країні, я пішла до квартири неподалік, щоб трохи поспати. Посеред тієї ночі медсестра, яка проходила повз палату Брюса, почула, як він кашлянув — лише один раз. У неї виникла ідея зробити тест на нетипове респіраторне захворювання. Тест підтвердив її здогадку, і вже через кілька годин після початку лікування здоров’я Брюса почало покращуватися. Ми знали, що Світло Христа осяяло ту медсестру, показуючи їй шлях, який відновить здоров’я мого чоловіка. На зміну темряві, в якій ми перебували, прийшли світло і надія.
Шість років потому, напередодні іншого Різдва в 2016 році, Брюс знову опинився в лікарні, де його одужання після двох важких захворювань було перервано черговим різким погіршенням. Протягом 48 годин лікарі змогли діагностувати причину. Вони розповіли нам про план, який міг допомогти йому подолати цю третю хворобу. Коли вони закінчили, Брюс ввічливо попросив їх вийти з кімнати, щоб ми могли поговорити. Він сказав мені, що Дух йому чітко прошепотів, що лікарі вже нічого не в змозі зробити, аби врятувати його життя. Він говорив спокійно, сповнений Духом. Через два дні він спокійно помер вдома, в оточенні нашої сім’ї.
Хоча кожен Святвечір мав різні наслідки, кожен із них є для нас священним. Чи лилися сльози, чи поглинав нас глибокий смуток разом з відчуттям втрати і самотності? Так. Та чи відчували ми світло Божої любові? Так. Коли було відчуття, що сонце сідає у нашому житті, Він дав нам світло і розуміння.
Якщо ми зосереджуємося на Спасителі світу, Він освітлюватиме наш шлях до надії та зцілення. Як і у випадку з віруючими в Зарагемлі, коли настане ніч у нашому житті, не буде довічної темряви завдяки тому, що Спаситель гріх і смерть переміг.
Мені подобається глибоке значення цих слів гімну "О ти, містечко Віфлеєм": "Здійснилися пророцтва, і вічне Світло вже засяяло у темряві і радість нам несе”.
Брати і сестри, Господь є нашим вічним світлом! Я свідчу, що Ісус Христос прийшов на землю, щоб принести радість і надію, освітлюючи наш шлях додому. Я люблю Його. Я поклоняюся Йому. “Ми дякуємо Богові за незрівнянний дар Його божественного Сина”. У священне ім’я Ісуса Христа, амінь.