Бути готовим до зустрічі зі Спасителем

З початком різдвяної пори мої думки сповнені роздумами про тих, хто може бути далеко від дому, в тому числі про дуже велику кількість місіонерів, які зараз служать.

Перше Різдво, яке я не святкував вдома, було під час служіння на місії в Англії в грудні 1960 р. Я служив у Свіндоні, Англія.

Свіндон відкрили для місіонерського служіння приблизно за 90 днів до цього. Ми орендували кімнату для недільних зборів. Ми були благословенні кількома новонаверненими, з яких почалося формування філії.

На Святвечір мій напарник, старійшина Ноель Люк, і я вирішили привітати людей у них вдома в тій місцевості, де ми служили, а також залишити коротке різдвяне послання і благословення. Це був чудовий вечір: крізь хмари на небі яскраво світив місяць, створюючи особливий настрій. Раптом ми зрозуміли, що всі у цій місцевості дивилися по телевізору свого улюбленого коміка і співака Гаррі Секомба. Він співав чудову пісню “Bless This House” (Благослови цей дім). Він з почуттям співав ці особливі слова, які я процитую:

Благослови людей усіх,

Захисти від гріхів лихих.

Дай нам, Боже, благодать,

Щоб жить з тобою в небесах.

Його виконання викликало сльози на наших очах. Пісня, що лунала майже з кожного будинку, відлунювала в небеса і відбивалася від хмар. Старійшина Люк і я мали непереборне відчуття, що ми були справжніми посланцями нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, намагаючись служити і благословляти дітей нашого Небесного Батька.

Як місіонер я зрозумів, що, живучи на землі, ми всі перебуваємо далеко від дому — нашого небесного дому. Відчути затишок цього дому можна лише через служіння нашому Спасителю.

Протягом останніх років Церква заохочує нас особливо виявляти світло, яке Спаситель дарує всьому світові, насамперед у цей різдвяний час. Церква проводить чудову ініціативу Освіти цей світ, щоб звернути думки всіх людей до Спасителя. Це супроводжується прагненням давати тим, хто цього потребує, і служити так, як це робив Христос.

Минулого року Церква розпочала ініціативу Освіти цей світ, використовуючи великі цифрові дисплеї на Таймс-сквер у Нью-Йорку.

Ми з Мері були присутні, коли зворушливе зображення історії народження Спасителя з’явилося на гігантських цифрових білбордах. Це був надзвичайний духовний досвід. Цього року подібний захід на Таймс-сквер був відтворений у багатьох містах по всьому світу.

Перебуваючи в Нью-Йорку під час заходу Освіти цей світ, я звернув увагу на те, що у вітринах торгових центрів з’явилися вражаючі святкові експозиції.

Я пам’ятаю недільний випуск газети New York Times (Нью-Йорк таймс), який містив статтю на цілу сторінку під заголовком: “Holiday Windows Return. Shoppers Do Too” (Прикрашені вітрини повертаються. І покупці разом з ними). У статті розповідалося про традицію пишного прикрашання вітрин торгових центрів на П’ятій авеню в Нью-Йорку. Наскільки я міг судити зі статті та мого нещодавнього візиту, на жодній з цих вітрин не було зображено різдвяних сцен чи Немовляти Христа.

Читаючи статтю, я згадав, як у дитинстві бачив різдвяні вітрини в торгових центрах Солт-Лейк-Сіті, на яких було зображене Немовля Христос. Я також пригадав розповідь з того періоду про торговий центр на Середньому Заході, який хотів зробити акцент на різдвяній тематиці, щоб створити різдвяний настрій і привабити покупців. В цьому торговому центрі повісили великий плакат, на якому було написано: “Якби Христос прийшов сьогодні ввечері, то до кого б Він прийшов?” Під цією вивіскою у вітринах магазинів було зображено кілька сценок. Якщо я правильно пам’ятаю ці сценки, то вони були такими:

• На одній була зображена літня жінка, яка лежала в ліжку і до якої прийшла медсестра. Вона виглядала дуже хворою.

• На другій була молода мати з новонародженою дитиною. Її обличчя випромінювало радість.

• Третя сценка зображувала сім’ю з заплаканими дітьми. Було очевидно, що їм не вистачало їжі, і не буде ніяких, або майже ніяких, різдвяних подарунків.

• Четверта сценка зображувала заможну родину, члени якої розгортали численні подарунки.

• П’ята сценка була про чудову, але зі скромними статками багатодітну сім’ю, де всі разом радісно співали.

Коли я роздумую про ті п’ять сценок і плакат “Якби Христос прийшов сьогодні ввечері, то до кого б Він прийшов?”, в мене виникають дві думки.

По-перше, нам відомо, що коли Спаситель прийде вдруге, ми не будемо знати ні дня, ні години.

По-друге, коли прийде Ісус Христос, як нас навчав Президент Рассел М. Нельсон на останній генеральній конференції: “[Він] повернеться на землю як Месія тисячоліття”. Щоб підготуватися, Президент Нельсон закликає нас “знову посвятити своє життя Ісусу Христу”. Відповідно, банер міг би звучати так: “Якби Христос прийшов цього вечора, хто був би готовий Його зустріти?”

Пригадуючи сценки у вітринах, я розумію, що все, про що вони розповідають, — це про фізичний і фінансовий стан людей, яких там зображено, але зовсім не про їхній духовний стан. На вітринах були зображені старі та хворі люди, а також здорові та новонароджені. Там також були багаті та бідні. Але їхній вік, здоров’я та фінансове становище нічого не говорять про найважливіше — про їхній духовний стан.

У книзі Учення і Завіти ми читаємо про вимоги для хрищення у Церкві Христа. Головними вимогами є особисте смирення, “скруше[не] серц[е] і впокорен[ий] ду[х]… пока[яння]… [і] рішучість служити [Ісусу Христу] до кінця”. Мета — це стати “відданими учнями Ісуса Христа” і просуватися шляхом завітів, який готує нас до благословень Його викуплення.

Христос є прикладом для нас в усьому. Він проголосив: “Знайте, Я є світло; Я подав приклад для вас”. Коли ми роздумуємо про стан нашого духу, нам варто було б звернути увагу на Його досконалий приклад. Спаситель показав нам шлях, як знайти щастя, сенс і радість у цьому житті й у вічності. Щастя і радість визначають дух Різдва.

У євангелії від Івана 19:5 ми читаємо про те, як Пилат розпорядився, щоб Ісуса привели до тих, хто хотів його розіп’яти. “І вийшов назовні Ісус, у терновім вінку та в багрянім плащі. А Пилат до них каже: Оце Чоловік!”

У цей різдвяний час давайте ненадовго поглянемо на Людину, Яка є Христом, і на дари, які Він дав нам.

Спершу згадаймо Його дивовижне народження.

Ми знаємо, що це дорогоцінне Дитя, чиє народження ми святкуємо в цей різдвяний час, було Єдинонародженим Сином Батька. Він успадкував від Батька силу вічного життя — силу жити. І Він успадкував від Своєї смертної матері здатність померти. Він був обраний від початку для Своєї священної місії.

В євангелії від Матвія 1:23 сказано: “Ось діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвуть Йому Ймення Еммануїл, що в перекладі є: З нами Бог”.

По-друге, роздумуймо над Його досконалим і безгрішним життям та Його прикладом. Хоча Христос зазнав болю, страждань і різноманітних спокус, Він успішно виконав Свою місію. Він є нашим взірцем і показав шлях, яким нам треба йти. Він присвятив Своє життя бідним, нужденним, хворим і стражденним. Він також успішно здійснив вічний план, який лише Він міг звершити.

По-третє, роздумуймо про Його смерть, воскресіння і Спокуту.

Щодо Спокути у посібнику Проповідуйте Мою євангелію чудово і просто сказано: “Спасителева Спокута включала в себе Його страждання у Гефсиманії, Його страждання та смерть на хресті і Його Воскресіння. Він переніс страждання, які неможливо осягнути, — настільки великі, що Він кровоточив кожною порою”.

В книзі Учення і Завіти 76:41 ми читаємо: “Що Він прийшов у світ, Сам Ісус, щоб Його розіпʼяли за цей світ і щоб Йому нести гріхи світу, і освятити світ, і очистити його від усієї неправедності”.

Спокута Ісуса Христа — це найвеличніша подія і найбільший дар в історії всього людства. Усі ми згрішили, і тільки завдяки Спокуті Ісуса Христа ми можемо здобути милість і жити з Богом.

По-четверте, готуймося до Його Другого пришестя.

В Старому Завіті Йов навчав: “Останнього дня… я Бога побачу”. Президент Рассел М. Нельсон чудово навчав нас цього: “[Христос] правитиме і зі старого Єрусалима, і з Нового Єрусалима… З цих двох центрів Він буде керувати справами Своєї Церкви”. Саме зараз нам треба готуватися до цієї події. В Писаннях сказано: “Готуйтеся до великого дня Господа”.

Моя остання порада — це любити Господа і служити Йому. Коли ми роздумуємо про свій духовний стан і нашу підготовку до зустрічі зі Спасителем, нам слід перш за все “люби[ти] Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою”. А також “люби[ти] свого ближнього, як самого себе”.

Наша любов до Бога і своїх ближніх є ключовим випробуванням у визначенні стану нашої духовності. Якщо ми любимо Бога, то будемо дотримуватися Його заповідей. І якщо ми любимо наших ближніх, ми служитимемо їм і, власне, будемо руками Спасителя.

В Ученні і Завітах Спаситель використовує такі слова: “Так, Я відкрию серця людей… І я встановлю Церкву твоєю рукою”.

Головний спосіб, як ми можемо виявити нашу вдячність Спасителю в цей різдвяний час, — це бути Його слугами, або, інакше кажучи, Його руками тут, на землі.

У цей прекрасний час, коли ми святкуємо народження нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, я свідчу вам, що Він живе. Він — наш Взірець, наш Заступник перед Батьком, і Він зробив усе необхідне, щоб ми повернулися в присутність Батька і Сина. Було б мудро з нашого боку слідувати за Ісусом Христом і прийняти дари, які Він нам дав.

Бажаю вам чудового Різдва, зосередженого на Ісусі Христі.

В ім’я Ісуса Христа, амінь.