Різдвяні духовні вечори
Безцінні дари


10:29

Безцінні дари

Різдвяний духовний вечір за участю Першого Президентства, 2024 р.

Неділя, 8 грудня 2024 р.

Сьогодні я також з радістю й захопленням говоритиму про священне значення Різдва. Жодна подія в історії світу не мала більшого впливу, ніж народження й місія Ісуса з Назарета, що сталося більше двох тисяч років тому. У всьому сучасному світі відлік часу ведеться від цієї чудової події.

Народження нашого Господа у різних куточках світу святкують по-різному, проте є одна різдвяна традиція, яка, здається, існує повсюди.

Імовірно ця традиція бере початок з розповіді Матвія про мудреців зі сходу, які прийшли поклонитися Ісусові. Коли вони прийшли, то принесли дорогоцінні дари. У наш час традиція дарування подарунків набирає все більшого значення в святкуванні Різдва.

Мій перший спогад про Різдво — це чудова іграшкова рушниця, яка стріляла корком на мотузці, та механічна заводна качка. Для чотирирічної дитини це було справжнє блаженство. Качка шкандибала по колу на підлозі й не мала жодного шансу, поки я у захваті цілився в неї з рушниці з відстані в 20 см. Однак іграшка невдовзі зламалася, і, як це відбувається з усім матеріальним, щастя, яке вона принесла, було тимчасовим і швидкоплинним.

Сьогодні я поговорю про три дари, які кожен з нас може дарувати не лише на Різдво, але й упродовж життя, і це принесе не тимчасову радість, а навпаки — справжню й тривалу радість.

Перший дар — це свідчення. Це дуже особистісний дар, і коли ним діляться відверто, без підступу, він є виявом найглибших почуттів нашої душі. Дорогоцінніше за золото, ладан і смирну, щире свідчення про Ісуса Христа, про те, що Він є нашим особистим Спасителем і Викупителем, — це суть усього, що ми святкуємо на Різдво.

Коли наші шестеро дітей були ще малими, ми з Джекі вирішили, що одного вечора під час домашнього сімейного вечора замість того, щоб проводити урок, ми просто поділимося одне з одним своїми свідченнями. Після того як я промовив своє свідчення, наша люба донечка Челсі, якій було років 16 на той час, сказала із здивуванням в очах: “Тату, я ніколи раніше не чула, як ти свідчиш”. Мене спантеличила і вразила її відповідь. Бачите-но, на той час я був президентом колу і знав, що Челсі безліч разів чула, як я складаю своє свідчення на багатьох церковних зборах і вдома. Але в ту мить вона не лише почула, але й відчула моє свідчення, ніби я проголошував його вперше. Вона виклала мені урок, якого я ніколи не забуду: дар свідчення є дорогоцінним і в ньому є сила, якщо ми ділимося ним часто.

Другим даром є молитва. Безсумнівно, усіх нас колись боляче ранили недобрі слова або вчинки інших людей. І якщо бути до кінця чесними, то й ми також завдавали болю іншим. Ісус Христос навчає: “Я, Господь, прощатиму того, кого прощатиму, але від вас вимагається прощати всіх людей”. А потім Він піднімає це вчення на ще один щабель і каже, що якщо ми не прощаємо іншим їхні гріхи проти нас, то більшим гріхом буде наш власний.

Якщо ми беззастережно й щиро прощаємо інших, то нам більше не загрожує отрута гіркоти, осуду або помсти.

У мене є чудовий друг у Південно-Африканській Республіці на ім’я Санділе Макасі. З його дозволу я розповім історію про прощення, яка сталася в його особистому житті. Коли Санділе було менше двох років, його батька, якому на той час було 28 років, закатували і вбили в поліції. Це було за часів брутального апартеїду. Пізніше Санділе дізнався жахливі подробиці шокуючого вбивства свого батька. А зараз я процитую його слова:

“У дитинстві я відчував гіркоту й ненависть через те, що сталося з моїм батьком. Як вони могли відняти його у нас? Мені здавалося, що у мене вкрали батька й наставника, а у моєї матері вкрали люблячого і дбайливого супутника.

Коли я дізнався, як жорстоко його катували, це наповнило моє серце і розум безмежною люттю, ненавистю й ворожістю до поліцейських та до білих людей.

Я продовжував плекати ці почуття, поки не знайшов відновленої євангелії Ісуса Христа. Євангелія допомогла мені зрозуміти, що я маю пробачити поліцейським їхній злочин, і що від цього залежить моя радість та духовний розвиток.

Однак це легше було сказати, ніж зробити, утім я про це постійно молився, і з часом Господь допоміг мені пробачити моїх ворогів… Замість болю я почав відчувати втішення, замість ворожості й ненависті — любов, замість темряви в моєму серці та розумі з’явилися світло й мир”.

Дякую, Санділе, за твій приклад дарування дару прощення.

Третій дар — це дар любові, подібної до Христової. З усіх духовних дарів немає більшого за дар милосердя. Ісус відверто виявляв Свою любов іншим людям і навчав нас любити одне одного.

Якщо ми наслідуємо приклад Спасителя, виявляючи любов іншим людям словами і вчинками, тоді вони з нашою допомогою можуть відчути любов Бога.

Кілька років тому я познайомився з 23-річним юнаком, який жив у Вашингтоні і був великим прикладом цього. Місіонери навчали його три місяці, і він відчув, як його обличчя і стиль життя дивовижно змінилися. Одного вечора він розмовляв з місіонерами по телефону, і перш ніж завершити розмову, вони сказали: “Ми тебе любимо, Майкле”. Він поклав слухавку й подумав: “Ой! Це те, до чого я не звик. Я можу це сказати навіть іншим людям”. Він вирішив, що набереться сміливості й скаже по телефону своїй мамі, що любить її. Вона жила на відстані кількагодинної подорожі, в іншій частині штату. Коли він подзвонив і сказав їй: “Я люблю тебе, мамо”, її першим запитанням було: “Що з тобою трапилося? Ти був у лікаря і у тебе поганий діагноз? Тебе знову посадять?” Тож він розповів їй про те, що знайшов євангелію і як вона його змінила, і що він перестав курити і вживати наркотики та збирається охриститися.

Я думаю, що це яскрава ілюстрація того, що відбувається, коли люди відчувають Божу любов завдяки іншим людям. Вона пом’якшує серця, а потім викликає бажання ділитися тим даром любові з іншими.

Сьогодні ми почали говорити про дорогоцінні дари, згадавши про золото, ладан і смирну. Я перевірив: ви можете купити ті дари на Амазоні. Але ви ніколи не знайдете в магазині інші дари, про які ми сьогодні говорили. Вони є безцінними дарами, і саме вони приносять тривалу, справжню радість як тому, хто отримує дар, так і дарувальнику.

Тож коли ви будете думати про те, що подарувати в це Різдво, я запрошую вас:

  1. Поділитися своїм свідченням із сім’єю і близькими людьми. Коли ви будете ділитися цим дорогоцінним даром, ваше особисте свідчення зміцнюватиметься.

  2. Пробачити людині, яка, як ви вважаєте, погано з вами повелася чи завдала болю. Роблячи цей дар, ви також відчуєте мир і зцілення.

  3. Своїми вчинками допомогти іншим відчути любов Бога. Якщо доречно, скажіть їм, що любите їх. Якщо ви бачите людей такими, якими їх бачить Бог, ваша любов до них зростатиме, і ви також відчуватимете любов Бога у своєму житті.

Насамкінець я бажаю кожному сповненого радістю Різдва. Я свідчу про Ісуса Христа. Він живий. Він — наш Спаситель, наш Викупитель. Він — наш Заступник і Друг. Я захоплююсь Ним. Я люблю Його. Завдяки Його дару для кожного з нас, купленого за неймовірну ціну, ми можемо удостоїтися найвеличнішого з усіх дарів — вічного життя у присутності люблячого Небесного Батька.

В ім’я Ісуса Христа, амінь.