Що робити, якщо я не відчуваю “іскри” на першому побаченні?

Трохи передісторії: ми з моїм майбутнім чоловіком познайомилися, коли він служив на місії в моєму приході. Через кілька років він зв’язався зі мною у соціальних медіа. Ми спілкувалися за допомогою текстових повідомлень і відеодзвінків, але він жив на іншому острові, ніж я, тому нам було важко зустрітися особисто.

Коли ми нарешті зустрілися, щоб піти на офіційне побачення, ми спілкувалися близько року, й у нас було багато очікувань до нашого першого побачення.

Але ми не бачилися багато років, і, правду кажучи, нам обом було ніяково.

Все здавалося не таким дивовижним чи захоплюючим, як ми того очікували. Тож після повернення додому, через те що я була зайнята своєю новою роботою, а в його житті студента-медика теж відбувалося безліч подій, наше спілкування просто зійшло нанівець. Я не відчула ніякого магічного зв’язку, то навіщо тоді перейматися?

Минуло три роки, і виявилося, що йому треба було проходити навчання в ординатурі за пару годин від того місця, де жила я — це було достатньо близько, щоб опинитися в одному окрузі, для якого проводилися конференції для неодруженої молоді.

Я знаю, що це звучить божевільно, але, сидячи на задніх рядах під час одного із заходів конференції, я побачила, що він сидів за кілька рядів переді мною. І раптом усе, що я змогла побачити, — був він. І я відчула від Духа:

“Він і є саме тією людиною”.

Що?

Я сиділа приголомшена. Чому я отримала цю відповідь зараз, коли минули вже роки? І що мені треба було з цим робити?

Виявилося, що навіть маючи таку ясну і дивовижну відповідь, нам все ще потрібно було більше дізнатися одне про одного. Він знову запросив мене на побачення. Я погодилася. Потім ми продовжували ходити на побачення. І коли ми присвятили час тому, щоб познайомитися ближче, а не покладатися на миттєве захоплення, між нами виникло щось глибоке і справжнє.

А як же бути з тією невловимою іскрою?

Чому її не було там, коли ми зустрілися вперше?

Якщо ви не відчуваєте її на першому побаченні, чи означає це, що будь-які потенційні романтичні стосунки приречені?

Усі ці запитання дуже хороші. І я не маю відповідей на всі з них. Ось ще кілька запитань, над якими варто замислитися, якщо вам хтось подобається, але миттєвого зачарування між вами немає:

• Чи мотивує і надихає мене ця людина бути кращою версією себе?

• Чи знаю я, що насправді шукаю в подружжі?

• Чи я, дитина Бога, знаю свою справжню цінність ? І чи усвідомлює ця людина мою цінність?

• Чи шукав(ла) я підтвердження від Духа, що ця людина — правильний вибір для моїх стосунків?

Старійшина Герріт У. Гонг, з Кворуму Дванадцятьох Апостолів, навчав: “Станьте тими, кого ви бажаєте знайти. Шукайте когось, з ким ви зможете зростати разом. Зростати разом означає, що кожен з вас зростає як особистість духовно, інтелектуально, соціально. Але зростати разом також означає, що ви повністю реалізуєте свій потенціал, зростаючи разом як подружжя і як сім’я”.

Я не хочу применшувати бажання відчувати фізичну привабливість та сумісність з подружжям. Звичайно ж, вам слід шукати когось, кого ви вважаєте цікавою, доброю, привабливою, веселою людиною — будь-які якості, які, на вашу думку, зроблять ваше життя на шляху завітів більш радісним і чудовим.

Але якщо ви з тривогою аналізуєте своє перше побачення, замислюючись, чи ви відчули, що це була “правильна” людина і що все це означає, пам’ятайте, що “не дав нам Бог духа страху, але сили, і любови, і здорового розуму” (2 Тимофію 1:7). Якщо ви довіряєте своєму здоровому глузду й вважаєте, що можете отримати особисте одкровення, тоді варто сповільнитися, ретельно розібратися у своїх почуттях і взяти стільки часу, скільки потрібно, щоб вирішити, чи бачите ви своє майбутнє з цією людиною.

Справжня й істина любов — це набагато більше, ніж просто іскра.