Дім Ізраїля

Десь у пустині на схід від Ханаану Яків занепокоєно очікував на зустріч зі своїм братом-близнюком, Ісавом. Востаннє, коли Яків бачив Ісава десь за 20 років до цього, Ісав хотів убити його. Яків провів усю ніч у боротьбі, прагнучи отримати благословення від Бога. Внаслідок віри, наполегливості та рішучості Якова, Бог відповів на його молитви. Тієї ночі ім’я Якова було змінене на Ізраїль — ім’я, яке, серед іншого, означає “він наполегливо залишається з Богом” (Буття 32:29).

Це вперше, коли ім’я Ізраїль згадується в Біблії, і це ім’я, яке використовується по всій книзі і в усіх історичних матеріалах. Цим ім’ям невдовзі почали називати не лише одну людину. У Ізраїля було 12 синів, і всі їхні нащадки були колективно відомі як “дім Ізраїля”, “коліна Ізраїля”, “діти Ізраїля” або “ізраїльтяни”.

Протягом всієї історії діти Ізраїля вважали дуже важливим своє походження від одного з дванадцятьох колін Ізраїля. Їхнє походження було важливою складовою їхньої ідентичності в завіті. Апостол Павло заявляв, що він був “Веніяминового племени” (Римлянам 11:1). Одна з причин, чому Легій послав своїх синів до Єрусалима забрати пластини з латуні, полягала у тому, що ті пластини містили “родовід [його] предків” (1 Нефій 5:14). Легій дізнався, що він був нащадком Йосипа, і те, що його нащадки розуміли свій зв’язок з домом Ізраїля, виявилося дуже важливим для них у наступні роки.

У Церкві сьогодні ви можете почути про Ізраїль у таких висловах, як “збирання Ізраїля”. Ми співаємо гімни “Спокутар Ізраїля”, “Гей, Ізраїлю, вставай” та “Ізраїль, старійшин збирай”. У цих випадках ми говоримо і співаємо не про давнє царство Ізраїля або сучасну країну Ізраїль. Натомість ми маємо на увазі людей, яких збирали з різних країн світу до Церкви Ісуса Христа. Ми говоримо про людей, які наполегливо залишаються з Богом, які старанно прагнуть отримати Його благословення і які, завдяки хрищенню, стали Його завітним народом. Як сказав Президент Рассел М. Нельсон, належати до Ізраїля означає жити так, щоб “Бог був понад усе у нашому житті… щоб Бог був саме тим, хто справляє найбільший вплив у нашому житті”.

У вашому патріаршому благословенні сказано про ваш зв’язок з одним із колін дому Ізраїля. Це щось більше, ніж цікава інформація з сімейної історії. Це також пов’язано з вашим сьогоденням і майбутнім. Належність до дому Ізраїля означає, що у вас є завітні стосунки з Небесним Батьком та Ісусом Христом. Це означає, що ви, як Авраам, маєте бути “благословенням” для дітей Бога (Буття 12:2; Aвраам 2:9–11). Це означає, за словами Петра, що “ви — вибраний рід, священство царське, народ святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесноти Того, Хто покликав вас із темряви до дивного світла Свого” (1 Петра 2:9). Це означає, що для вас — “Бог… понад усе” — що ви “наполегливо перебуває[те] з Богом” і шануєте свої завіти з Ним.