Як мала дитина

Ісус… “до Себе дитину покликав…

Та й сказав: “Поправді кажу вам: коли не навернетесь, і не станете, як ті діти, — не ввійдете в Царство Небесне!

Отже, хто впокориться, як дитина оця, той найбільший у Царстві Небеснім”…

Що викликало у Самого Христа сльози у найбільш зворушливому епізоді з усієї Книги Мормона? Чого навчав Ісус, коли прикликав згори небесний вогонь і ангелів-захисників, щоб вони оточили тих дітей, і наказав дорослим “див[ити]ся на своїх маленьких”?

Ми не знаємо, що спонукало Його вчинити все саме так, але, я думаю, це якимось чином пов’язано з їхньою чистотою і невинністю, їхньою вродженою покірністю і тим, що це може принести в наше життя, якщо ми збережемо в собі ці якості…

Але діти люблять Його по-справжньому, і ця любов може поширитися й на інші їхні стосунки на ігровому майданчику життя. Як правило, навіть у наймолодшому віці, діти люблять так щиро, прощають так охоче і сміються так радісно, що можуть розтопити серце навіть найнепривітнішої, найсуворішої людини.

Що ж, цей список можна продовжувати і продовжувати. Чистота? Довіра? Відвага? Цілісність, притаманна їхньому характеру?…

Сестри, брати і друзі, найвищі місця у списку найпрекрасніших з відомих мені картин і фотографій займають зображення немовлят, дітей і юнаків та дівчат, які такі ж сумлінні й дорогоцінні, як ті, про яких ми згадували сьогодні. Я свідчу, що вони є обличчями Божого царства, яке процвітає на землі в усій його силі й красі.