Ваше покаяння не обтяжує Ісуса Христа, воно примножує Його радість

Сьогодні я хочу звернутися до тих з нас, хто іноді відчуває, що “покаяння і прощення, здається, діють для всіх, крім них”…

Я зрозуміла, що якщо ви чекаєте, поки станете достатньо чистими або достатньо досконалими, щоб прийти до Спасителя, ви не зрозуміли найголовнішого!…

Я свідчу, що хоча Бога й турбують наші помилки, Йому більш важливо, що ми робимо після того, коли припускаємося помилок. Чи звертаємося ми до Нього знов і знов?…

Запрошення покаятися — це вияв Божої любові.

Сказати “так” у відповідь на це запрошення — це виявити свою любов…

Ми залишаємося на шляху завітів не тому, що ніколи не робимо помилок. Ми залишаємося на цьому шляху, оскільки кожного дня каємося.

І коли ми каємося, Бог прощає, не соромлячи нас, не порівнюючи з кимось іншим і не сварячи за те, що ми каялися в тому самому гріху минулого тижня.

Він радіє щоразу, коли бачить, як ми стоїмо навколішках. Він з радістю прощає нас, бо ми для Нього є радістю!

Хіба ви не відчуваєте, що це правда?

Тоді чому ж нам так важко повірити? Сатана, цей великий оскаржувач і обманщик, використовує сором, щоб віддалити нас від Бога…

Ваша цінність завжди “велика в очах Бога”, незалежно від того, куди вас привели ваші рішення…

Я стою тут, щоб засвідчити, що Ісус Христос дає світло тим, хто перебуває у темряві… Підійдіть і увімкніть Світло — нашу Справжню Яскравість надії.