Бйорн хоче бути ангелом

Бйорн озирнувся на всі великі картонні коробки у своєму новому домі. Його сім’я щойно переїхала з Аргентини до Сполучених Штатів.

Було страшно переїжджати так далеко. Все було незнайомим. Але він знав, що якщо він зі своєю сім’єю, то все буде добре.

Коли Бйорн допомагав своїй сім’ї розпаковувати речі, мама взяла велику коробку і усміхнулася. “Тут — наші різдвяні прикраси!” — сказала вона.

Бйорн усміхнувся. Він любив Різдво і з радістю чекав на його святкування зі своєю сім’єю. Він все ще хвилювався про те, як йому житиметься на новому місці, але його підбадьорювало знання того, що наближалося Різдво.

Через кілька днів сім’я Бйорна зібралася разом на домашній вечір, на якому вони проводили урок про Різдво. Тато пояснив, що це пора для дарування подарунків.

“Ура! Подарунки!” — вигукнув Бйорн.

“Так, отримувати подарунки — це весело, — сказала мама. — Але ще важливіше дарувати дари Спасителю”.

“А як ми можемо дарувати подарунки Ісусу?” — запитав Бйорн.

“Коли ми служимо іншим, як це робив Ісус, це робить Його щасливим”, — сказала мама.

Наступного ранку Бйорн почув стукіт у вхідні двері. Він зіскочив з ліжка і побіг подивитися, хто це. Але коли тато і мама відчинили двері, там нікого не було. Натомість мама підняла маленький сяючий подарунок, залишений біля порога.

“Звідки він узявся?” — спитав Бйорн.

“Навіть не знаю, — відповіла мама. — Можливо, це від ангела!”

Бйорн широко розплющив очі. “Що, від ангела з неба?”

Тато усміхнувся. “Ні. Іноді ми називаємо людей ангелами, коли вони роблять для нас щось хороше. Вони наче стають помічниками Небесного Батька тут, на землі”.

Бйорн підстрибнув. “Я також хочу бути ангелом! Я хочу робити добрі справи для інших. Це буде моїм різдвяним подарунком Ісусу”.

“Чудова ідея! — сказав тато. — Ісусу сподобається твій подарунок”.

Решту тижня Бйорн щоранку прокидався і знаходив на порозі новий подарунок. Він відчував, що його люблять, тому що ангели залишали подарунки для його сім’ї. Він хотів показати своїй сім’ї, що також любить їх.

Тож Бйорн узявся до роботи. Він почав таємно готувати подарунки для своїх батьків, братів і сестер. Він начистив татові черевики, поки той був на роботі, і намалював сердечко для мами. Потім він загорнув одну зі своїх улюблених іграшкових машинок для свого брата. А ще купив жувальну гумку для своєї сестри.

Бйорн старанно написав імена на кожному подарунку і поклав їх під ялинкою. Він не міг дочекатися, щоб побачити їхні щасливі обличчя! Лише думка про це щоразу зігрівала його серце.

На Різдво Бйорн вручив кожному члену сім’ї їхній подарунок. Він так хвилювався, що йому було важко всидіти на місці.

Коли тато побачив свої блискучі черевики, він сказав: “Ого, дякую, Бйорне! Які ж вони сяючі!”

Брат і сестра Бйорна розкрили свої подарунки, а потім підскочили, щоб обійняти його. “Дякую!” — сказали вони.

Мама усміхнулася, коли розгорнула малюнок, який намалював для неї Бйорн. “Завдяки тобі це Різдво стало таким особливим, Бйорне. Дякуємо тобі, наш маленький ангеле!” — сказала вона.

Бйорн відчув себе щасливим. Він знав, що вияв любові до його сім’ї був ідеальним подарунком для Ісуса!

Ілюстрації Деніела Дункана