“Заморозок” у Гані

Еліс Джонсон була місіонеркою, яка служила у своїй рідній країні, Гані. Їй подобалося ділитися своїм свідченням про Ісуса Христа і допомагати Церкві зростати.

Saints, 4:416–417

Одного дня Еліс отримала прикру новину. Уряд Гани оголосив, що церковні збори більше не можна проводити. Місіонерам також заборонили навчати.

Saints, 4:417

Поліцейські змусили місіонерів залишити свої квартири та забрали їхні велосипеди. Деяких членів Церкви посадили у в’язницю. Військові замкнули церковні будівлі і нікого не пускали всередину. Люди називали цю подію “заморозком”.

Saints, 4:417–418

Місіонерам потрібно було їхати додому. Еліс переїхала жити до подруги в інше місто. Вона хвилювалася, що їй ніколи не вдасться закінчити місію.

Saints, 4:418

Святі в Гані були збентежені, сумні й налякані. Вони не могли зрозуміти, що зробили не так. Чи зможуть вони коли-небудь знову ходити до церкви?

Saints, 4:418

Хоча святі не могли збиратися разом зі своїми приходами, вони продовжували любити Господа і хотіли поклонятися Йому. Вони проводили причасні збори у себе вдома. Члени сім’ї, які мали священство, благословляли хліб і воду та передавали їх іншим членам сім’ї.

Учення і Завіти 6:32; Saints, 4:419

Місяць за місяцем “заморозок” тривав. Святі співали гімни і навчали одне одного євангелії у своїх домівках. Вони відвідували одне одного, щоб підтримувати свою віру. Вони відкладали десятину, щоб сплатити її, коли зможуть повернутися до церкви. Вони молилися і постилися, щоб “заморозок” закінчився.

Saints, 4:436–437

Нарешті, через 18 місяців, уряд вирішив, що Церква знову може проводити збори. Новий президент місії запросив на розмову Еліс, яка тепер вчилася в коледжі. “Хочеш повернутися і служити на місії після того, як закінчиш навчання?” — запитав він. “Ні, — сказала вона. — Я хочу служити прямо зараз!”

Saints, 4:437–439

Еліс та інші святі були такі раді, що знову можуть ходити до церкви! У першу неділю після “заморозку” причасні збори тривали дві години, адже дуже багато людей хотіли поділитися своїми свідченнями. Вони розповіли одне одному, як Господь благословив їх і допоміг зберегти їхню віру сильною.

Учення і Завіти 20:75; Saints, 4:438