“Тюрма в Ліберті”, Оповідання з книги Учення і Завіти (2024)
“Тюрма в Ліберті”, Оповідання з книги Учення і Завіти
Жовтень 1838 р.–березень 1839 р.
Тюрма в Ліберті
Звертатися до Господа у важкі часи
Багатьом людям у Міссурі не подобалися святі. Губернатор послав солдатів, щоб вигнати святих. Солдати виганяли святих з їхніх домівок, крали їхні речі і завдавали шкоди багатьом з них.
Солдати заарештували Джозефа Сміта та інших провідників Церкви.
Святі, 1:379–380
Джозеф запитав, чи може він побути трохи наодинці зі своєю сім’єю. Солдати відмовили йому. Вони забрали Джозефа та інших в’язнів.
Святі, 1:388–389
Одного вечора Джозеф та інші в’язні слухали, як їхні вартові сміялися, згадуючи погані дії, які вони вчинили щодо святих. Джозеф не міг більше цього чути. Він встав і закричав: “Мовчати!” Він промовляв з Божою силою. Охоронці були налякані. Вони вибачилися і припинили розмови.
Святі, 1:390–391
Пізніше Джозефа та його друзів посадили у в’язницю в містечку Ліберті. В’язниця була холодною, маленькою і темною. Вони могли спати лише на брудній соломі. Їжі було зовсім небагато, і через неї вони хворіли.
Джозеф багато думав про святих. Він любив їх. Він хвилювався за них. Але він нічим не міг допомогти.
Святі, 1:408–409
Джозеф багато молився. Він запитав у Бога, де Він і чому Він не допомагає святим. Невже Бог забув про нього і про Церкву?
Бог відповів на молитву Джозефа. Він сказав: “Мій сину, мир душі твоїй”. Бог сказав Джозефу, що його випробування не триватимуть вічно і що вони будуть йому на благо. Бог нагадав Джозефу, що Ісус Христос пройшов навіть через тяжчі страждання. Він пообіцяв, що буде з Джозефом “віковічно”.