Голоси Відновлення

“Про церемонії того освячення можна розповідати, але жодна земна мова не здатна описати небесні прояви в той незабутній день. Декому являлися ангели, однак відчуття божественної присутності мали всі, хто там був, і кожне серце сповнилося невимовною “радістю й славою”.

“Один з моїх найперших спогадів — це освячення Храму. Тато посадив нас на коліна і пояснив, чому ми їдемо на освячення дому Бога, і що це означає. І хоча тоді я була дуже маленькою, я чітко пам’ятаю ту подію. Я можу пригадати ту подію після всіх років, що минули, і наче побачити, як бачила тоді, пророка Джозефа, який стояв, здійнявши руки до небес, із дуже блідим обличчям, а сльози струменіли по його щоках, коли він промовляв у той незабутній день. Здавалося, що майже у всіх на очах були сльози. Дім був настільки переповнений, що діти, в основному, сиділи на колінах у старших; моя сестра сиділа на руках у тата, а я у мами. Я навіть пам’ятаю плаття, в які ми були вдягнені. Мій юний розум на той час ще не міг повністю усвідомити значущість всього того, але з плином часу я дедалі краще і краще розуміла, що відбулося, і дуже вдячна, що мала привілей бути там”.

“Увечері я зустрівся зі служителями Церкви у домі Господа. На нас було вилито Дух — я бачив славу Бога у вигляді великої хмари, яка зійшла й була на храмі та наповнила його як могутній, стрімкий вітер, що раптово зірвався. Я також побачив язики поділені, немов огненні, які були на багатьох,… коли вони говорили іншими мовами і пророкували”.

“Було багато видінь. Хтось побачив покрив або хмару, як вона була на будівлі, яскраву, наче підсвічену золотими променями сонця. Ще дві людини побачили трьох осіб, які кружляли кімнатою з яскравими ключами в руках, а також тримали у руках яскравий ланцюг”.

“Бог був там, і Його ангели були там, Святий Дух був посеред людей… і вони були сповнені від маківки до п’ят силою і натхненням Святого Духа”.

“[Коли] будівництво Храму було завершено і його було освячено,… то це були два найщасливіші дні мого життя. Для тієї події було написано відповідний гімн — “Дух Божий, як полум’я в серці палає”. Істинною правдою було те, що на тому домі відчувався Божественний вплив… Я відчувала, що небеса зійшли на землю”.